Особливості судово-медичної експертизи обвуглених трупів, визначення прижиттєвості попадання тіла до вогню.

Найчастіше судово-медичним експертам доводиться досліджувати трупи осіб, які загинули від пожежі або були виявлені після неї. Найважливішими питаннями, які по­требують з'ясування при дослідженні таких трупів, є виз­начення зажиттєвості опіків і механізму утворення виявле­них пошкоджень. Якщо людина за життя потрапляє в полум'я, то у разі її смерті під час огляду трупа виявляють необпалені і незакончен! вузькі смужки шкіри, що радіаль-но розходяться від кутів очей і з'являються внаслідок їх прищулювання.

При внутрішньому дослідженні виявляють кіптяву у глибоких відділах дихальних шляхів, а також опіки слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що відторгується сіро-червоними шматками. У серці і вели­ких венах міститься зсіла і згущена кров у вигляді клейкої дьогтеподібної маси.

Колір крові, м'язів і внутрішніх органів яскраво-червоний, оскільки чадний газ при вдиханні по­трапляє в організм і призводить до утво­рення карбоксигемо і міоглобіну. Від цьо­го і настає смерть постраждалих. При виявленні трупа на місці поже­жі результати визна­чення кількості кар-боксигемоглобіну в крові спектральним методом мають ви ви­рішальне значення. Так, концентрація карбоксигемоглобіну, яка перевищує 20% насичення гемоглобіну свідчить про те, що людина у вогнищі пожежі була живою.

У тих випадках, коли тіло людини потрапило у вогнище пожежі після настання смерті, концентрація карбоксиге­моглобіну в крові не перевищує 20%. У сучасній будівельній індустрії широко застосовують­ся полімерні матеріали. Якщо пожежа відбувається в бу­динках, оздоблених цими матеріалами, при їх горінні вид­іляються акрило і ацетонітріли. Вони спричиняють гострі інгаляційні отруєння внаслідок дії як ціанистої групи, що утворюється після гідролізу нітрилів в організмі, так і цілої молекули. Це зумовлене утворенням під час горіння з природних і синтетичних полімерних матеріалів, крім вуг­лекислоти кисню і водню, а також азоту, хлору і фтору. Азот при достатньому надходженні кисню утворює різні оксиди, а при недостатньому — синильну кислоту. Тому в крові трупів, виявлених в разі таких пожеж можлива наявність похідних синильної кислоти.

Під час обгоряння трупа відбувається випарювання вологи і згортання білка. М'язи ущільнюються і коротша­ють — настає їх "теплове" заклякання. Оскільки згиначі розвинуті сильніше, ніжрозгиначі, труп набуває своєрідну позу, при якій верхні і нижні кінцівки залишаються зігну­тими (поза боксера). Цей феномен виключно післясмерт-ного походження.

Нерідко при дослідженні трупів виявляють різні по­шкодження. В таких випадках потрібно відрізняти після-смертні пошкодження від зажиттєвих. Післясмертні ма­ють вигляд тріщин і розривів м'яких тканин з гострими кінцями і рівними краями. Проте, уважно оглядаючи краї цих пошкоджень в глибині, завжди можна виявити оплав­лені перегородки сполучної тканини або судинні перетинки. Як правило, вони відповідають природним складкам шкіри, підшкірна основа в них залучається не завжди. Такі пошкодження утворюються після смерті внаслідок розтрі­скування різко скорочених і ущільнених зневоднених тка­нин. Однорідний блідо-жовтий колір тканин, емульгова­них жиром, а також щільність, що визначається на дотик, дозволяє в більшості випадків відрізнити післясмертні пошкодження.

При обгорянні трупа кістки черепа іноді розтріскуються і в його порожнині виникають крововиливи у вигляді сухих крихкуватих кров'яних згустків. У разі виявлення епідуральних гематом показниками післясмертного їх по­ходження є серпоподібна форма, наявність рідкої крові між гематомою і твердою мозковою оболонкою, яка містить елементи мієлоїдного ряду. Зажиттєва гематома щільно прилягає до твердої мозкової оболонки і має веретенопо­дібну форму. При дослідженні шкіри і м'язів в місцях зажиттєвих опіків спостерігаються артері­альна і капілярна гіперемія, ознаки стазу, набрякання, крововиливи, уривки еластичних волокон у місцях крово­виливів, клітинна інфільтрація, видовження ядер і клітин зародкового шару епідермісу, дистрофічні і некротичні зміни в епідермісі і дермі, емульгування жиру підшкірної клітковини.

Ознаками зажиттєвого походження опіків, що виявлені на трупі, є артеріальні тромби в судинах у місцях уражень, крайове розташування та еміграція лейкоцитів. Опікова травма спричиняє значні зміни зсідання крові, що характе­ризується первинною гіперкоагуляцією. Остання призво­дить до дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові, утворення мікротромбів. Найзначніші ці зміни в паранекротичній зоні опікової рани. Про зажиттєвість опіків свідчать значні реактивно-дистрофічні і некротичні зміни елементів периферичної нервової системи в шкірі і м'язах. Мікроскопічному дослідженню завжди слід піддавати тка­нини з різних ділянок опікової поверхні, оскільки можливе поєднання зажиттєвої і післясмертної дії полум'я. Ознакою зажиттєвості пошкоджень при наявності опі­кових пухирів є збільшення в 2-3 рази кількості загального білка в рідині, що в них міститься, порівняно з плазмою крові.

 






Дата добавления: 2016-06-05; просмотров: 2780; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.021 сек.