Валютна система і особливості її формування вУкраїні

Національна валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин країни, яка регламентована національним законодавством і становить частину грошово-кредитної системи держави, що обслуговує переважно зовнішньо­економічний оборот товарів, послуг і капіталів. Загальну схему структури і призначення національної валютної системи можна відобразити схемою (див. далі).

Основними системоутворюючими елементами націона­льної валютної системи є:

1.Національна валюта - грошова одиниця країни, склад її купюр та характер емісії. В Україні націона­льною валютою з 1996 р. стала гривня.

2.Ступінь конвертованості національної валюти.Розрізняють вільно конвертовані валюти, частково конвертовані і неконвертовані валюти. Українська гривня належить до числа частково конвертованих валют. Ратифікацією угоди про приєднання України до статті VIII статуту МВФ Верховна Рада узаконила вільну конвертованість гривні в іноземні валюти в операціях за поточними платежами.

3.Режим курсу національної валюти.Законодавче право визначати режим валютного курсу гривні по­кладено на НБУ та Кабінет Міністрів України. За роки незалежності режим валютного курсу поступово змі­нювався від жорстко зафіксованого показника до ре­гульованого коливання в межах валютного коридору і, нарешті, до нинішнього вільного плавання з 2000 р. під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.

4.Режим використання іноземної валюти на націо­нальній території взагальноекономічному обороті.Цей режим, як правило, стосується запровадження певних (обмежень і заборони окремих видів платежів. Заборона на використання чужоземної валюти у внутрішніх платежах в Україні введена лише у 1995 р. Водночас за деякими платежами її використання дозволе ще й зараз, в тому числі надання інвалю­тних позичок комерційним банкам, оплата послуг міжнародних авіакомпаній, митниці та інших зовнішньо економічних розрахунків.

5.Режими формування та використання державних золотовалютних резервів. Він встановлюється для забезпечення стабільності національних грошей і може проявлятися удвох аспектах:

а) як форма жорсткої прив'язки вартості націо­нальної валюти до певної іноземної валюти чи кошика валют;

б) як форма використання валютних запасів для підтримки рівноваги на національному ва­лютному ринку і стабільності зовнішньої і внутрішньої вартості грошей.

6. Режим валютних обмежень,які вводяться чи ска­совуються законодавчим органом залежно від економічної ситуації в країні.

7.Регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку коштовних металів.

8.Регламентація міжнародних розрахунків і міжна­родних кредитних відносин.

9.Визначення національних органів, на які покла­дено обов'язки розробки і реалізації валютної політики.