Визначення і класифікація фінансових інвестицій

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції і її розкриття у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [7].

Фінансові інвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.

Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції на термін, що не перевищує один рік та які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів– короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції в цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), борговими інструментами та похідними інструментами, правила обліку яких регулюються П(С)БО 13 "Фінансові інструменти".

Крім того, кожний з видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований як придбаний з метою перепродажу і такий, що утримується до погашення (боргові інструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції, придбані з метою перепродажу, які в будь-який момент можуть бути реалізовані, варто кваліфікувати як поточні, навіть якщо за своєю первісною суттю вони є довгостроковими.

Розглянемо приклад, що ілюструє істотні розбіжності в класифікації одних і тих самих за формальними ознаками інвестицій залежно від мети і умов їхнього придбання.

Інвестиційна компанія "АРТ" придбала з метою перепродажу 30 % голосуючих акцій Публічного АТ "Місто". Акції Публічного АТ "Місто" вільно котируються на ринку цінних паперів. У цьому випадку цю інвестицію "АРТ" варто розглядати як поточну.

Потім "АРТ" перепродує 30 % голосуючих акцій Публічного АТ "Місто" фінансово-промисловому холдингу, що має намір здійснювати контроль над Публічним АТ "Місто". При складанні фінансової звітності фінансово-промисловий холдинг повинен класифікувати цю фінансову інвестицію як довгостроковий необоротний актив.

Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:

Інвестиції в асоційовані підприємства– інвестиції в підприємство, у якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську й комерційну політику підприємства з метою одержання вигід від його діяльності.

Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, що є об'єктом загального контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Загальний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення загальної діяльності.

Пов'язані сторони– особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.