Авіаційна травма та її види. Особливості судово-медичної експертизи та її значення для встановлення причини авіаційної пригоди.

Під авіаційною травмою розуміють сукупність по­шкоджень, що виникають у членів екіпажу, пасажирів та інших осіб у процесі експлуатації або обслуговування літальних апаратів. Кожний випадок авіаційної катастрофи підлягає ре­тельному дослідженню з обов'язковим проведенням судо­во-медичної експертизи трупів загиблих (членів екіпажу і пасажирів) для з'ясування причин і обставин пригоди. Експертиза в цих випадках має свої особливості, пов'язані з численними жертвами.

Залежно від обставин катастрофи виникають різні за ха­рактером пошкодження, які умовно можна поділити на такі: 1) травма в середині літака під час польоту; 2) при покиданні літака, що летить; 3) в середині літака під час його падіння на землю; 4) при перебуванні літака на землі.

Численність пошкоджень при авіаційних катастрофах зумовлена великою кількістю чинників. Динамічні перевантаження на великих швидкостях за­лежно від напряму їх дії можуть призвести до анемії або, навпаки, гіперемії головного мозку з втратою свідомості, порушенням зору, а також спричинити крововиливи в м'які тканини, зміщення внутрішніх органів (серця, печін­ки, шлунка) з порушенням їх функцій. В аварійних ситуа­ціях при різкій посадці літака виникають ударні переванта­ження, спрямовані знизу вгору, що призводить до травму­вання поперекового відділу хребта, кісток таза, внутрішніх органів грудної клітки і черевної порожнини. Такі пошкодження, як переломи верхніх і нижніх кінцівок, компресійні переломи хребта, переломи склепін­ня і основи черепа можуть також виникати внаслідок ударних перевантажень під час катапультування в момент різкого удару великої сили через катапультне крісло в напрямі таз — голова і навпаки.

При катапультуванні і зриві захисного шолома зустріч­ним потоком повітря, при польоті літака на великій швид­кості можуть виникнути розриви кутів рота, відшарування м'яких тканин обличчя від кісток, пошкодження очних яблук, гостре кисневе голодування. З тіла можуть бути зірвані одяг і взуття.

Внаслідок аварійної розгерметизації літака на висоті 8-10 км виникає вибухова декомпресія, що призводить до баротравми легень і ЛОР-органів, ознаками якої є розрив барабанної перетинки, крововиливи в середнє і внутрішнє вухо, які можуть бути показником можливої причини ката­строфи.

Найчастішою і найрізноманітнішою за характером є травма в середині літака внаслідок падіння його на землю.

Основним пошкоджувальним чинником при цьому є тупі предмети, що розташовані в середині літака і оточують членів екіпажу і пасажирів. Ударні перевантаження знач­ної сили, що виникають при цьому, залежно від швидкості і кута падіння літака призводять до грубих руйнувань тіла з відривом окремих його частин (кінцівок, голови), розри­вами шкіри, м'яких тканин порожнин тіла, внутрішніх органів та переміщенням їх або випадінням назовні. В глибині пошкоджень можна виявити частини деталей літа­ка. Між уламками останнього бувають затиснені шматки шкіри, м'яких тканин, внутрішніх органів. У разі невели­кого за силою удару пошкодження у членів екіпажу і пасажирів мають переважно закритий характер.

Виявлення первинних пошкоджень на тілах членів ек­іпажу і пасажирів від ударів об деталі літака до його руйну­вання може допомогти у з'ясуванні питань обставин при­годи (напрям основного удару при падінні, положення і характер дій членів екіпажу і пасажирів в аварійній ситу­ації).

У пілота, що керував літаком до моменту зіткнення з землею, виникають характерні пошкодження голови від удару об дошку з приладами, кистей рук від стискання їх між штурвалом і дошкою з приладами, стоп і кісток гомілок і стегон від ударів об педалі керування. Іноді нарукавичках, підошвах взуття льотчика, що перебував в активній робочій позі, утворюються відбитки рельєфу конструктив­них виступів важелів керування.

У пасажирів можуть виникати пошкодження прив'яза­ними ременями, що мають різний характер залежно від сили і напряму удару: смугасті садна і синці на шкірі живота і грудей, розриви шкіри і навіть відрив верхньої частини тулуба. Сильна вибухова хвиля, що є наслідком вибуху пально­го в паливних баках, призводить до повного руйнування конструкцій літака, а також до розривів тіл членів екіпажу і пасажирів. Останки цих людей можуть бути виявлені в самій воронці, а також навколо неї на відстані від 300-500 м до кількох кілометрів.

Уразі пожежі в осіб, що перебували на борту літака, виникають різні за ступенем опіки майже до спопеління тіл. Крім того, при пожежі утворюються великі концент­рації окису вуглецю, отруйних продуктів горіння фарб, полімерних матеріалів, що призводить до гострого отрує­ння.

Зовнішні частини літака, передня кромка крила, лопасті гвинта, що обертається, можуть завдавати особам, які пе­ребувають на злітно-посадочній смузі, такі пошкодження, як ампутація голови, верхніх кінцівок, розділення тулуба на рівні грудей з руйнуванням цих частин тіла.

 






Дата добавления: 2016-06-05; просмотров: 1972; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2020 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.017 сек.