Серед таких розчинів найбільше судово-медичне значення мають метиловий спирт, етиленгліколь, дихлоретан і тетраетилсвинець.

Метиловий алкоголь (метанол, деревний спирт) одер­жують сухою перегонкою деревини. Це безбарвна прозора рідина, яка за запахом і смаком нагадує етиловий (винний) спирт, проте в кількаразів токсичнішаза нього. Окиснення метанолу і тривале перебування в організмі його мета­болітів — формальдегіду і мурашиної кислоти збільшують токсичний ефект метанолу. Смертельна доза його коли­вається від 30 до 100 г. Клінічна картина отруєння характеризується тим, що початкової стадії сп'яніння (збудження) або зовсім немає, або вона виявляється слабо і швидко зникає. Тяжкі ознаки отруєння— втрата свідомості, зору, утруднене дихання, ціаноз, коматозний стан, колапс—виникають раптово. Смерть часто настає через кілька днів.

Етиленгліколь є основною складовою частиною анти­фризу — жовтуватої опаленцентної рідини, солодкуватої на смак. У вигляді 40-50% водного розчину його застосо­вують у радіаторах двигунів внутрішнього згоряння як засіб проти замерзання, оскільки антифриз має низьку точку замерзання (-40-42°С).

Отруєння етиленгліколем спостерігається як нещасний випадок при споживанні антифризу замість етилового ал­коголю. Відомі також випадки групового отруєння. Смер­тельна доза антифризу — 200-300 г. Гостре отруєння перебігає у двох формах: мозковій і печінково-нирковій. При мозковій формі в отруєного че­рез 1-2 год з'являється відчуття легкого сп'яніння, чер­воніє обличчя, потім спостерігається загальна слабкість, головний біль, блювання, біль у надчерев'ї, іноді судоми, ознаки тяжкої мозкової коми, смерть. У затяжних випадках через 1-2 тижні можливі прояви уремії, розвиток коматоз­ного стану і настання смерті від недостатності нирок або печінки. При печінково-нирковій формі виявляють набряк, пов-нокрів'я, дистрофічні процеси з ділянками некрозу в печінці, геморагічний некронефроз, а в в канальцях нирок — вели­ку кількість кристалів оксалатів.

Тетраетилсвинець (ТЕС) — це безбарвна прозора масляниста тяжка рідина, що має запах яблук, нудотно солодкий смак, і часто забарвлена в різні кольори (черво­ний, синій або зелений), внаслідок чого її часто приймають за лікер. ТЕС нерозчинний у воді, проте добре розчиняєть­ся в бензині, спирті, жирах, поліпшує технічні властивості бензину, завдяки чому широко застосовується в авіації та автотранспорті як антидетонатор. Тетраетилсвинець доб­ре адсорбується пористими предметами: деревом, штукатуркою, грунтом тощо, а також легко випаровується. От­руєння тетраетилсвинцем — нещасний випадок внаслідок вживання його замість алкоголю або вдихання його парів, що можуть утворитися навіть при кімнатній температурі. У зв' язку з доброю розчинністю в жирах і ліпоїдах він може проникнути в організм навіть через непошкоджену шкіру. Смертельну дозу його не встановлено, проте вона дуже мала. Відомий випадок смерті від застосування вати, змо­ченої ТЕС, проти зубного болю. Отруєння тетраетилсвинцем має дуже тяжкий перебіг. Спостерігаються головний біль, блювання, судоми, гли­бокі розлади психіки з нападами маніакального збуджен­ня, що супроводжується зоровими і слуховими мареннями. Смерть настає від глибокого виснаження центральної нервової системи, в тяжких випадках — у перші дні, іноді — через кілька днів. Судоми за характером нагадують отруєння стрихніном, проте при ньому свідомість збері­гається до останнього моменту життя, а при отруєнні ТЕС свідомість затьмарюється.

Дихлоретан — це рідина з запахом хлороформу; яка широко застосовується як жиророзчинник для виведення плям з одягу. Смертельна доза — 20-30 г. Клінічно при отруєнні спостерігається наркотичний стан, який переходить в кому. При розтині трупа відчу-иається характерний запах сушених грибів; виявляється повнокров'я всіх внутрішніх органів, набряк мозку, мозко-пих оболонок, легень. Діагностика отруєння грунтується на результатах ток­сикологічного дослідження внутрішніх органів, які бажано провести протягом 1-2 днів після вилучення.