Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь алкоголем та його сурогатами.

Етиловий алкоголь — це безбарвна прозора рідина із специфічним запахом, пекуча на смак. Він є сильною цитоплазматичною отрутою, характеризується вираженою токсичною дією, спричиняє порушення функцій централь­ної нервової системи, насамперед кори головного мозку. Внаслідок пригноблювальної дії на кору настає розгальму­вання і збудження підкіркового відділу; спостерігається також порушення функцій вегетативної нервової системи і внутрішніх органів. В організмі людини етиловий алко­голь (спирт) під впливом ферментів (алкогольдегідрргена-зи) перетворюється у високотоксичний метаболіт — аце-тальдегід, який тривалий час після приймання алкоголю зумовлює стан похмілля, що характеризується розладами дихання, кровообігу і порушенням функції центральної нервової системи. Смертельна доза етилового спирту для дорослої люди­ни, яка не вживає алкогольних напоїв, становить 100-200 г, проте можливі випадки, коли приймання 500-600 г етанолу не спричиняє смерть. Смерть при гострій алкогольній інтоксикації може настати внаслідок паралічу дихального центру. Проте вона може бути зумовлена й іншими причинами, а саме серцево-легеневою недостатністю, переохолодженням, ос­кільки алкоголь знижує температуру тіла. Іноді виникають значні труднощі з визначенням основної причини смерті і з'ясування впливу при цьому алкогольної інтоксикації, що спричиняє розвиток недостатності серця.

Під час судово-медичного дослідження трупа спостер­ігається одутлість і синюшність обличчя, набряк повік, дрібні крововиливи на кон'юнктивах, багряно-синє забар­влення суцільних трупних плям тощо. При розтині — різкий запах алкоголю від внутрішніх органів трупа, які переповнені кров'ю, часто переповнений сечовий міхур, крапкові крововиливи під епікардом і легеневою плеврою, а також у підшлунковій залозі. Поєднання цих ознак з результатами судово-токсикологічного дослідження крові і сечі дозволяє встановити, що причиною смерті є отруєння етанолом. Для визначення концентрації алкоголю кров (5-10 мл) беруть із периферичних судин (стегнова, плечова вени) або синусів твердої мозкової оболонки. На судово-токсикологічне дослідження іноді направляють цереброс-пінальну рідину і вміст шлунка. Як зазначалося, концент­рація алкоголю 3,5-4 г/л і вище може зумовити смерть від алкогольної інтоксикації, проте спостерігаються випадки, коли вмісту крові б г/л етанолу не призводить до смертель­ного наслідку.

Останнім часом судово-медичним експертам доводить­ся встановлювати не тільки наявність алкогольного сп'я­ніння померлого, а й ступінь його перед смертю. Для цього рекомендується спеціально розроблена орі­єнтовна шкала функціональної оцінки різних концент­рацій алкоголю в крові.

У судово-медичній практиці спостерігаються випадки отруєння різними "замісниками" алкоголю—технічними розчинами, які використовуються в промисловості і на­родному господарстві. Ці розчини мають отруйні властивості, незнання яких призводить до одиничних, а іноді і до групових отруєнь.