Судово-медична класифікація харчових отруєнь. Бактеріальні та небактеріальні отруєння (отруйними рослинами, грибами, ягодами, насінням, корінням).

Деякі харчові продукти можуть спричинити отруєння зі чначним розладом здоров'я, а іноді і смертельним на­слідком. Розрізняють харчові отрути бактеріального і не-ґшктеріального походження. Харчові отрути бактеріального походження — це мікроорганізми та їх токсини. Вони спричиняють харчові токси-коінфекції, збудниками їх найчастіше є сальмонели — мікроби паратифозної групи. Особливе місце серед цих чпрчових отруєнь бактеріального походження посідає ботулізм — тяжка хвороба, пов'язана з потраплянням у харчові продукти (ковбаси, м'ясні страви, риба, різні консер­ви) анаеробних мікроорганізмів, що виробляють ботулінічний токсин — один із найсильніших токсинів у при­роді. Бацили ботулізму — анаероби розмножуються і ви­робляють токсин без доступу кисню. Внаслідок цього зара­ження ботулізмом найчастіше спричиняється запаковани­ми продуктами. Бацили розмножуються окремими коло­ніями і містяться лише в окремих частинах продуктів. Тому при споживанні одного продукту кількомалюдьми можуть захворіти не всі, а лише окремі особи. Судово-токсикологічне дослідження не дозволяє вия­вити ботулічний токсин. Потрібно проводити біологічне (шляхом зараження на тваринах) і санітарно-гігієнічне дослідження трупного матеріалу та залишків їжі, де може бути виявлений збудник ботулізму. Крім цього, слід вивчи­ти обставини справи і клінічну картину отруєння.

В разі підозри на харчові отруєння або інтоксикації потрібна участь у судово-медичній експертизі державного санітарно-харчового інспектора. Харчові отрути небактеріального походження — це неякісні продукти рослинного або тваринного походженьця, а також продукти, які містять випадкові отруйні доміш­ки.

Серед отрут рослинного походження особливе місце посідають отруйні гриби. Найчастіше трапляються от­руєння сморжами, блідою поганкою і мухомором.

Сморжі за виглядом нагадують неотруйні гриби зморжки. І ті, й інші, з'являються в квітні-травні. Тому сморжі плутають із зморжками, внаслідок чого й настає отруєння. Сморжі — сумчасті гриби із зморщеною шапкою бурого кольору і куцою ніжкою. В них міститься гельвелова кисло­та, що є сильною гемолітичною отрутою і спричиняє токсичний гепатит. У випадках отруєння сморжами, як правило, через 1-2 і од після їх вживання (іноді пізніше) виникає блювання, різкий біль у животі, втрачається свідомість, спостеріга­ються марення, судоми, жовтяничне забарвлення шкіри. Смерть настає на другу-третю добу. При судово-медичному дослідженні трупа особливих морфологічних змін не виявляють. Судово-токсикологіч­не дослідження не дозволяє встановити отруєння сморжа­ми. Виявлені в шлунку і кишках частинки грибів слід підправити на ботанічну експертизу для встановлення їх ниду і роду.

Бліда поганка — пластинчастий гриб. Шапка його, і їластинки під шапкою і тоненька ніжка білуватого кольо­ру, іноді з слабим буруватим відтінком. У блідій поганці міститься найсильніші отруйні токсини — аманітотоксин (деструктивної дії). Проте аманітогемолізин легко руйнується при нагріванні до 70°С і під дією шлункового соку, в той час як аманітотоксин стійкий щодо дії цих чинників. Через 5-6 год. після вживання блідих поганок виникає біль у животі, блюван­ня, розвивається коматозний стан. Смерть, як правило, настає на другу-третю добу, іноді через два тижні. Внаслі­док дегенеративного переродження скелетних м'язів труп­ного заклякання звичайно не спостерігається. Під час розтину трупа під серозними оболонками і в слизовій оболонці травного каналу, а також у тканинах мозку, легенях і нирках виявляють численні дрібні крово­виливи. У паренхіматозних органах — жирове перерод­ження. Кров рідка, гемолізована. Судово-токсикологічне дослідження не дозволяє вия­вити аманітотоксин. Діагноз отруєння встановлюють на підставі ботанічного дослідження частинок грибів, вияв­лених у блювотних масах та вмісті шлунка і кишок.

Мухомор — це пластинчастий гриб з яскраво-черво­ною з білястими плямами шапкою, яка сидить на білій ніжці, що має білий обідок і складчасте стовщення у ниж­ній її частині. Отруєння мухомором спостерігається рідко, тому що отруйні властивості цього гриба широко відомі. Основною причиною отруєння мухомором є мускарин. Симптоми отруєння виникають через кілька годин після вживання грибів. Спостерігається блювання, біль у жи­воті, пронос із домішкою крові у калі. Внаслідок ураження центральної нервової системи з'являються галюцинації, марення, судоми. Під час розтину трупа не виявляють будь-яких харак­терних морфологічних змін. Діагноз отруєння мухомором можна встановити тільки після ботанічного дослідження його часточок, виявлених у блювотних масах, вмісті шлун­ка і кишок.

Іноді трапляються отруєння деякими отруйними рос­линами—болиголовом плямистим, цикутою, аконітином тощо. При дослідженні трупів у цих випадках виявляють­ся лише загальноасфіксичні ознаки смерті. В діагностиці отруєння важливе значення мають результати судово-ток­сикологічного і ботанічного дослідження. Отруєння продуктами тваринного походження спосте­рігається в випадках вживання в їжу деяких риб, що мають отруйну ікру і молоко, які після вживання спричиняють прояви гострого гастроентериту. Проте смертельні випад­ки спостерігаються рідко. Отруйні домішки до харчових продуктів можуть бути різними. Клініко-морфологічні прояви отруєнь залежать від токсичних властивостей отрут. При масових харчових отруєннях проводиться судово-медична експертиза за уча­стю епідеміологів, бактеріологів, токсикологів та інших фахівців.