Приводи до судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб. Її організація, регламентація, документація.

Судово-медична експертиза потерпілих, звинувачува­них та інших осіб проводиться найчастіше в судово-ме­дичній практиці і становить близько 70-80% усіх випадків експертизи.

Згідно з існуючим законодавством України (ст. 75, 76, 193, 196 КПК), будь-який за фахом лікар, незалежно від його посади, може бути залучений слідчим або судом для виконання експертних функцій.

Різноманітність приводів, які потребують проведення експертизи під час розгляду кримінальних і цивільних справ, зумовлює умовне виділення кількох її видів.

1. Експертиза при тілесних пошкодженнях для вста­новлення:1) їх наявності, особливостей і ступеня тяжкості; 2) ступеня втрати загальної і професійної працез­датності; 3) стану здоров'я симуляції, агравації, дисимуля­ції, штучних хвороб і калічення членів (самопошкодження); 4) виявлення рубців як наслідків пошкоджень чи хвороб.

2. Експертиза при спірних статевих станах для вста­новлення: 1) статі, статевої зрілості; 2) порушення цілості дівочої пліви; 3) статевої репродуктивної функції; 4) вагітності і пологів, що були.

3. Експертиза при статевих злочинах для встановлення факту: 1) насильного статевого акту та характеру і меха­нізму виникнення пошкоджень при його скоєні; 2) насильного статевого акту в спотвореній формі; 3) розбещувальних дій щодо неповнолітніх; 4) статевих зносин із особами, які не досягли стате­вої зрілості; 5) зараження венеричною хворобою, СНІДом.

4. Експертиза з інших приводів: 1) для встановлення віку, тотожності особи; 2) в разі спірного батьківства і підміни дітей; 3) для встановлення факту алкогольного сп'янін­ня.

Порядок проведення експертизи потерпілих, звинува­чуваних та інших осіб регламентується кримінальним, цивільним і кримінально-процесуальним законодавством країни, а також деякими нормативними актами судово-медичної експертизи. Судово-медична експертиза проводиться на підставі постанови органів слідства або ухвали суду. У справах приватного звинувачення проводиться судово-медичне обстеження на підставі направлення органів дізнання (міліції), а також народного суду.

В більшості випадків експертиза або обстеження прово­щіться в бюро судово-медичної експертизи. Судово-медичні експерти районних і міжрайонних відділень обласного бюро, а також позаштатні лікарі-експерти, як правило, проводять експертизу на базі районних лікувальних установ. В окремих випадках виникає потреба проведення якспертизи в лікувальних установах, приміщенні суду, кімнаті слідчого, місцях позбавлення волі. Як виняток, експертиза може бути проведена вдома у потерпілого в присутності представника органу слідства. Категорично забороняється проведення її вдома у лікаря.

Найчастіше експертиза живих осіб проводиться одним лікарем, який робить необхідні дослідження і дає висно­вок. В особливо складних випадках, наприклад, при вста­новленні ступеня стійкої втрати працездатності судово-медична експертиза проводиться комісією лікарів. Не­рідко для проведення спеціальних досліджень або ж вирі­шення питань, пов'язаних із вузькою медичною спеціалі­зацією, експерт звертається по допомогу до консультантів-фахівців.

Кожний "Висновок експерта" ("Акт судово-медичного обстеження") має складатися з таких розділів: 1) вступної частини, у якій наведено паспортні дані, підстави для судово-медичного обстеження, пи­тань, що потребують вирішення під час експер­тизи і обставин справи; 2) описової частини; 3) висновків. Титульний аркуш цихдокументів заповнюється наблан-ку затвердженого зразка в суворій відповідності з текстом. Питання, поставлені перед експертизою, наводять у ре­дакції особи, яка її призначила.

В описовій частині мають бути наведені дані об'єктив­ного дослідження, отримані експертом в процесі прове­дення експертизи, усі виявлені при цьому фактичні дані, використані методики та прилади, перелік об'єктів, що було надіслано на лабораторне дослідження, і результа­ти цих досліджень із зазначенням номера! дати отриман­ня.

"Висновок експерта" ("Акт судово-медичного обсте­ження") складають згідно з поставленими запитаннями. Якщо дати відповідь на будь-яке питання неможливо, причина цього обґрунтовується у висновках.