Яка роль Лінії Аргументації в Британському форматі Парламентських дебатів?

Лінія Аргументації – це основна частина кейсу Першого Уряду. Її викладення повинна займати 5-6 хвилин промови першого промовця з Лінії Уряду. Дебатування повинна відбуватися навколо Лінії Аргументації Уряду. Опозиція повинна їй опонувати, а Другий Уряд – розширювати.

Вправа 2

Розробити аргументи для інтерпретованих у першій вправі тем.

5. Суть гри команди уряду.

Промовець першої стверджуючої команди (Прем’єр-міністр) має виконати певну роботу: він визначає напрямок дебатування (надає інтерпретацію). Він встановлює, якою буде “лінія” стверджуючих команд у дебатуванні.

Роблячи це, не обов’язково пропонувати політику, яку буде здійснювати “лінія”. Однак, дебатування часто виявляється невдалим, якщо ви не висуваєте її, і ніколи не завадить висунути її.

6. Стратегія гри 2-х команд.

Промовці, які ідуть другими, повинні розділити (мусять розділити) пункти з першими промовцями. Ці пункти необхідно висунути: якщо пункт, який анонсував перший промовець, не зазначив другий, – це великий недолік у командній роботі.

Вони також відбивають матеріал, наведений промовцями інших команд, які говорили перед ними. Загальна помилка промов на других позиціях – використовувати багато часу на відбиття й залишати замало на основний матеріал: незважаючи на те, що для поділу промови немає суворих і стійких правил, якщо більше ніж половина виступу використовується для відбиття, часу на важливі аргументи зазвичай не вистачає.

Розширення

Треті промовці мають цікаве завдання. По суті, вони мають показати, що нового пропонує їхня команда. Важливо відзначити, що друга половина раунду не є новими дебатами. Суть позиції 3-го гравця відображає особливість британського формату: матеріал має бути новим, але не занадто новим; відрізнятися, але не дуже.

3-й промовець може використовувати такі підходи:

· нові аргументи/докази

· новий аналіз аргументів та доказів, які вже були представлені

Обидва шляхи вірні. Тому, термін “розширення” у певних випадках неточний, бо успішне “розширення” можна виконати, зробивши по суті те ж, що робила команда, яка виступала до вас, але зробити це краще. Наприклад, новим і вірним вкладом у лінію однієї сторони може бути зроблене другою командою відбиття аргументу опонентів, який був відбитий першою командою невдало.

Треті гравці опозиції мають можливість відповідати на розширення, висунуте третіми гравцями пропозиції. Вони також використовують матеріали команди для власної лінії, як робили це треті гравці пропозиції.

Другі команди у британських парламентських дебатах повинні не суперечити матеріалу, викладеному першими командами їхніх ліній (ні позиції, ні політиці, ні доказам, ні будь-чому іншому). Якщо ви вдалися до цього в значній мірі – це називається “найфінг” та дуже шкодить вашій команді.

Гра на одній стороні – не просто формальність, це має вагоме значення в дебатах, і хоч ви і намагаєтеся перемогти команду, яка з вами на одній стороні, ви маєте робити це, граючи краще, а не граючи проти них.

Наприкінці тренінгу тренер разом із групою підбиває підсумки. Загальне обговорення отриманої інформації. Тренер відповідає на питання учасників.