Основи для побудови позиції Уряду

Мета цього тренінгу - сформувати в учасників школи систему знань про основи побудови позиції Уряду

На початку тренінгу тренер разом із учасниками вирішує всі господарські питання, встановлює порядок використання мобільних телефонів під час занять, робить загальний огляд тренінгу, встановлює час, відведений для оцінювання кожної теми.

1. Тема (резолюція)

– формулювання, що описує певну дію яку треба вчинити, переконання або філософсько-соціальну проблему діалектичного характеру. Вона є основою дебатування, саме на неї має спиратися 1-й уряд при формуванні інтерпретації.

Фактичні – теми в яких ставиться під сумнів якийсь факт (науковий, історичний і т.д.) або зв'язок між явищами: Гітлер не помер у 45. 9\11 – вина США.

Ціннісні – теми в яких дається оцінка чому не будь або кому не будь, чи порівнюються два об’єкти. Обама – найкращий президент США. Блондинки розумніші за брюнеток.

Законопроектні – теми в яких обговорюються якась дія, проект (або проекти з обох сторін): Легалізує наркотики. Введе смертну кару.

Типи резолюцій:

· відкриті

Ця палата повинна вкрутити лампочку

· напівзакриті

Ця палата повинна реформувати енергетичну сферу в Україні

· закриті

Ця палата повинна заборонити рекламу алкоголю на українському ТБ

2. Інтерпретація

– це тема, або її певна модифікація, яка відображає ту площину для гри, яку обрав уряд, виходячи з заданої теми.

Інтерпретація повинна:

· мати прямий, явний логічний зв'язок із темою

· бути дебатованою і справедливою

· виключати інші трактування

Звуження – інтерпретація, що звужує тему гри у просторових, географічних, вікових, часових та інших рамках.

Розширення – інтерпретація, що узагальнює проблему вказану в темі. Вибір більш широкої площини дебатування.

“Сквіррели” (“Божевілля”) – коли резолюція має очевидне значення, а ви перевертаєте формулювання, щоб визначити щось інше, ви “сквіррелюєте” (“божеволієте”).

Дефініції — роз’яснення КЛЮЧОВИХ термінів, що використовуються в темі, інтерпретації або самій грі.

Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації:

· уряд не повинен доводити резолюцію. він повинен доводити інтерпретацію

· опозиція не повинна спростовувати резолюцію

· опозиція не може критикувати зв’язок між резолюцією та інтерпретацією, окрім випадку, якщо інтерпретація є “сквіррелом” або не має чіткого та логічного зв’язку з резолюцією (для закритих та напівзакритих інтерпретацій)

· опозиція може замінити інтерпретацію лише у випадках прямо передбачених правилами

Вправа 1

Зробити інтерпретацію наступних тем:

ЦП повинна легалізувати лобізм (напівзакрита).

ЦП повинна підвищити безпеку українського транспорту (напівзакрита).

ЦП боїться Північної Кореї (відкрита)

ЦП повинна накласти мораторій на внесення змін до Конституції України (напівзакрита)

ЦП вважає, що забезпечення прав людини є внутрішньою справою держави (напівзакрита)

ЦП вважає, що окремі злочинці заслуговують на остракізм (напівзакрита)

ЦП вважає, що держава повинна мати монополію на наукову діяльність (напівзакрита)

ЦП повинна надати статус державного службовця особам, які виконують суспільно важливі функції (напівзакрита)

ЦП повинна забути комуністичне минуле (відкрита)

ЦП скасує обмеження по використанню ненормативної лексики (напівзакрита)

ЦП вважає, що незаконний уряд краще, ніж його відсутність (напівзакрита)

ЦП встановить податок на розкіш (напівзакрита)

3. Кейс

– це сукупність “конструктивного матеріалу” (аргументів, фактичного матеріалу, уточнюючих тверджень), спрямованих на доведення інтерпретації

Модель– це частина кейсу, спрямована на уточнення шляхів досягнення ідеї, що закладена в інтерпретації. Модель – це спосіб уточнення інтерпретації, спосіб зробити дебатування більш чітким, зрозумілим та простим. Модель не є ключовим елементом кейсу!!! Модель не повинна займати 5 чи 6 хвилин промови!!!

В окремих випадках, коли в інтерпретації закладено одноактну дію (“дозволити”, “заборонити”, “скасувати” тощо), вона не потребує додаткових пояснень та уточнень. Однак, у переважній більшості випадків в інтерпретацію закладаються, дії які можуть набувати різноманітних проявів (наприклад, “реформувати”, “змінити”, “реорганізувати” і т.д.). У таких ситуаціях Перший Уряд має два можливих варіанти поведінки: а) захищати дію в цілому, незалежно від її окремих проявів (напр., Уряд може захищати необхідність реформування української енергетики незалежно від того, в чому полягатиме таке реформування); б) конкретизувати дію, закладену в інтерпретації за допомогою моделі (напр., Уряд може уточнити, що він пропонує здійснити реформування енергетики, яке полягатиме у збільшенні частки ядерної енергетики). Очевидно, другий варіант більш простий та прийнятний.