Методика аналізу ефективності використання обігових коштів підприємства

До оборотних активів відносять: запаси і дебіторську заборгова­ність, грошові кошти. Наявність оборотних коштів підприємства на певну дату відображена у II розділі активу балансу. Для визначення динаміки показників оборотності обігових коштів слід використову­вати звітні дані за два (або більше) періоди діяльності підприємства, а не на певну дату, як це мало місце при вивченні фінансової стійкості та платоспроможності.

Головною метою аналізу є виявлення ознак зменшення вартості або надлишкового накопичення виробничих запасів і рахунків де­біторів. При аналізі ці показники балансу зіставляють або із сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, або із собівартіс­тю реалізованої продукції.

Зростання вартості оборотних активів на кінець року не може бу­ти оцінена позитивно за винятком, коли ріст оборотних коштів обу­мовлений необхідністю збільшення обсягів виробництва. Аналізуючи зміни у структурі обігових коштів, негативно оцінюють зростання де­біторської заборгованості по вартості і за питомою вагою, зростання частки грошових коштів та їх еквівалентів. Збільшення величини і пи­томої ваги виробничих запасів може бути обґрунтовано лише збіль­шенням обсягів діяльності підприємства.

Найважливішим універсальним показником, що характеризує ефективність використання оборотних коштів, є коефіцієнт оборот­ності.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (активів) показує кількість оборотів, які здійснюють обігові кошти протягом звітного періоду. Показує також, скільки гривень чистого доходу від реалізації приносить кожна гривня обігових коштів.

Тривалість одного обороту в дняхвизначається як співвідношен­ня кількості днів (Д) у розрахунковому періоді і кількості оборотів обігових коштів за той самий період (тобто коефіцієнту оборотності).

Прискорення оборотності обігових коштів виражається у рості кое­фіцієнта оборотності та скороченні тривалості обороту в днях та оці­нюється позитивно. Позитивний ефект прискорення оборотності про­являється в тому, що кожна гривня обігових коштів, використана у господарській діяльності, принесе більше доходу, а також дозволить вивільнити частину оборотних коштів.