Аналіз ефективності управління фінансовою діяльністю готелю

Для аналізу ефективності управління фінансовою діяльні­стю готелю у сучасних умовах потрібне застосування нових ме­тодів і аналітичних підходів до оцінки економічного стану го­телю в цілому і для вироблення стратегічних рішень в умовах невизначеності, ризику і неповноти інформації.

Методичні підходи поєднують факторний і маржинальний аналіз, реалізуючи своє головну завдання — структуризацію і концентрацію економічної інформації для прийняття управлі­нського рішення. Проведення аналізу фінансової діяльності відкриває можливості більш раціонального використання ре­сурсів готелю з метою підвищення ефективності, і є одним з важелів надання конкурентоздатних готельних послуг.

Даний підхід дає можливість оцінити економічні парамет­ри, що впливають на розвиток готелю в перспективі.

Проблемі фінансового управління приділяється величезна
увага в сучасній теорії управління . Щоб бути успішним з пли­
ном часу, вижити і досягти своїх цілей, готель повинний бути
як результативним, так і ефективним. Результативність є свідченням того, що готель надає потрібні послуги, на які є попит, а ефективність є наслідком того, що ці послуги правильно продаються. Ефективність мож­на виміряти і виразити кількісно. Результативністю є різниця між доходами і витратами, вона може бути позитивною, тобто діяльність готелю приносить прибуток, і іншому випадку — зби­ток.

Результативність означає, що послуги продаються правиль­но, і є чимось, невловимим, що важко визначити, особливо, якщо готель внутрішньо неефективний.

Для детального вивчення і розробки теоретичних і прак­тичних проблем управління економічною ефективністю готе­лю необхідно уточнити, розширити і ретельніше проаналізува­ти його визначення.

Економічна ефективність — це відносний показник, що по­рівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, викорис­таними для досягнення цього ефекту:

(9-1)
Ее =

Вее ~Вв

де: Ее — економічна ефективність, Вее — величина еконо­мічного ефекту; Вв — величина ресурсів або витрат.

Ефективність використання ресурсів готелем, у свою чер­гу, виявляється в трьох вимірах:

1) в обсязі та якості надання послуг;

2) у величині споживання або витрат ресурсів на надання послуг;

3) у величині вкладених коштів.

Економічну ефективність виражають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати надання послуг у готелі. До таких показників належать: обсяг надання послуг, величина отриманого прибутку, рентабельність надання послуг, економія тих або інших видів ресурсів (мате­ріальних, трудових) або загальна економія від зниження со­бівартості послуг, продуктивність роботи тощо.

Наступна категорія, яку ми використовуємо і яка має по­требу в поясненні, — рентабельність (прибутковість).

Коефіцієнти рентабельності (прибутковості), з одного боку, являють собою окремий випадок показників ефективності, коли як показник ефекту в чисельнику дробу береться прибу­ток, а в знаменнику — величина ресурсів або витрат.

Коефіцієнти рентабельності є відносними характеристика­ми фінансових результатів і ефективності діяльності готелю. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасникір економічного процесу, ринкового обміну.

Коефіцієнти рентабельності є важливими характеристика­ми факторного середовища формування прибутку (і доходу) готелю. З цієї причини вони є обов'язковими елементами по­рівняльного аналізу та оцінки фінансового стану готелю. При аналізі надання послуг показники рентабельності використо­вуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворен­ня.

Основні коефіцієнти рентабельності можна об'єднати в такі групи:

1) показники рентабельності послуг;

2) показники рентабельності капіталу (активів);

3) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.

Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибут­кова діяльність готелю. Ці коефіцієнти розраховуються як відно­шення отриманого прибутку до витрачених коштів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу наданих послуг.

Найчастіше використовуваними показниками в контексті фінансового менеджменту є коефіцієнти рентабельності всіх активів готелю, рентабельності реалізації, рентабельності влас­ного капіталу. Коефіцієнт рентабельності всіх активів готелю (рентабельність активів) розраховується розподілом чистого прибутку на середньорічну вартість його активів. Він показує, скільки грошових одиниць було потрібно готелю для отриман­ня однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих коштів. Цей показник є одним з найбільш важ­ливих індикаторів конкурентноздатності готелю. Рівень конкурентноздатності визначається за допомогою порівняння рен­табельності всіх активів готелю із середньогалузевим коефіціє­нтом.Управління рентабельністю базується на концепції:

• управління грошовим потоком; тимчасова цінність грошових ресурсів; управління компромісом між ризиком і прибутковістю;

• вартість капіталу;

• ефективність ринку капіталу;

• асиметричність інформації;

• агентські відносини;

• альтернативні витрати. ^ Цілі управління рентабельністю готелю такі:

• забезпечення рентабельної діяльності готелю; .' • мінімізація витрат, максимізація прибутку;

• підвищення обсягів надання основнихтадодаткових послуг;

• підтримання сталих темпів зростання економічного по-Ірнціалу готелю;

• забезпечення максимізації ринкової вартості готелю;

• підтримання конкурентних послуг;

• мінімізація фінансових невдач і запобігання банкрутству тощо.

Рентабельність - це відносний показник. Ми вважаємо що його потрібно розраховувати як суму середньорічної вартості отриманого прибутку та сукупного капіталу: основних і оборот­них активів. В економічній літературі розглядаються два види рентабельності; перша розраховується на основі балансового (загального) прибутку, а друга - на основі чистого прибутку. Ми вважаємо, що рентабельність, розрахована на основі чис­того прибутку, має точну і важливу функцію для готелю. Вона дає точну оцінку ефективності використання капіталу. Рента­бельність характеризує рівень віддачі витрат, ступінь викорис­тання коштів у процесі надання послуг. Вона розраховується декількома способами: у чисельнику ставиться балансовий або чистий прибуток, а в знаменнику - один з трьох коефіцієнтів:

• коефіцієнт середньої величини власного капіталу; , • коефіцієнт середньої величини позикового капіталу;

• коефіцієнт середнього доходу від акцій.

Найважливіший фактор, що входить у розрахунок рента­бельності, це — чистий прибуток. Прибуток - це економічна категорія, що виражає кінцевий фінансовий результат підприє­мницької діяльності.

 

При формуванні прибутку враховуються всі аспекти госпо­дарської діяльності готелю, рівень використання основного ка­піталу, технологія обладнання, організація надання послуг, праці і конкурентоздатність. Прибуток - це абсолютна величина, що відображає результати зниження собівартості і зростання обсягу надання послуг. Реалізовані (надані) послуги є одним з показ­ників планування, оцінки господарської діяльності готелю та основних джерел доходів, що надходять до нього. Грошові кош­ти, що надходять на розрахунковий рахунок готелю за реалізо­вані послуги, називається виторгом від реалізації. Грошовий потік складає основу економічного розвитку. Зростання грошо­вого потоку створює фінансову базу для самофінансування, роз­ширеного відтворення, вирішення проблеми соціальних і мате­ріальних потреб трудового колективу; а також виконання зобов'язань готелю перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями. Таким чином, показники при­бутку є найважливішими для оцінки виробничої і фінансової діяльності готелю. Виторг від реалізації послуг у готелі характе­ризує завершення виробничого циклу в грошовій формі і поча­ток нового витка в обороті всіх коштів. Зміни в обсязі реалізації найсуттєвіше впливають на фінансові результати діяльності го­телю. Прибуток від реалізації визначається як різниця між ви­торгом від продажу послуг за відпускними цінами готелю (без податку на додану вартість, акцизів та інших непрямих податків і зборів) і витратами, що включаються до собівартості послуг. До собівартості послуг при визначенні брутто-прибутку включають­ся прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та нарахування, а також непрямі витрати готелів з надання послуг. Брутто-прибуток є показником ефективності роботи підрозділів у готелі. Прибуток від реалізації послуг обчислюється з валового брутто-прибутку поточних періодичних витрат (комерційних і загальногосподарських, витрат), що приходяться на реалізовані послуги. Відзначимо, що відповідно до міжнародних бухгалтерсь­ких стандартів періодичні витрати в повному обсязі начисляють­ся з валового прибутку від реалізації послуг, завдяки чому дер­жава ніби розділяє ризик підприємця від можливої не реалізації послуг. Валовий прибуток являє собою показник економічної ефективності основної діяльності готелю, тобто виробництва і реалізації товарів і послуг, де визначаються результати фінансово-господарської діяльності. Результат — прибуток або збиток від фінансової діяльності визначається додаванням процесів одер­жання та сплати грошей від участі в інших організаціях, інших операційних доходів і витрат, у тому числі від іншої реалізації, тобто продажу основних коштів, нематеріальних активів та інших матеріальних коштів. Прибуток від основної і фінансової діяль­ності — це сума результатів продажу продукції і фінансової діяль­ності.

Прибуток звітного періоду, тобто загальний балансовий прибуток - це сума прибутку від основної та фінансової діяльності і результату інших позареалізаційних доходів і витрат. Звідси випливає, що балансовий прибуток показує економічну ефективність усієї господарської діяльності го­телю.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток) визначається відніманням з балансового при­бутку величини податків. Для оподаткування балансовий прибу­ток коригується відповідно до податкових стандартів, тобто відпо­відно до положення про склад витрат, що включаються до собівар­тості послуг для оподаткування. Нерозподілений прибуток, що включається до бухгалтерського балансу, визначається відніман­ням з чистого прибутку коштів, використаних за звітний період.

Узагальнену характеристику господарської діяльності го­телю в умовах ринкової економіки дають величина чистого при­бутку і показники фінансового стану. Важливо не лише отри­мати якомога більший прибуток, але і правильно використову­вати ту його частину, що залишилася в розпорядженні готелю, тобто забезпечити оптимальні темпи розширеного відтворю­вання. У динаміці темпів зростання власних коштів із розрахун­ку прибутку готелю виявляються в кінцевому рахунку успіхи або недоліки розвитку готелю в цілому.

Для обчислення факторів, що впливають на підвищення рівня рентабельності, і вирішальних для оцінки ефективності роботи готелю недостатньо використовувати лише показники прибутку, тому береться до уваги і вартість готельних фондів з надання послуг. Тобто середня вартість основного капіталу виз­начає ефективність використання оборотних коштів.

Більш ефективно працює той готель, у якого вартість фондів з надання послуг вище, а одержуваний прибуток збільшується з геометричною прогресією, пропорційно збільшенню загаль­ного капіталу. Таким чином, для оцінки ефективності роботи готелю необхідно зіставити прибуток і фонди готелю, за допо­могою яких він створений.

До факторів, що впливають на зростання прибутку нале­жить асортимент послуг, що надаються. Асортимент послуг без­посередньо впливає на прибуток. При зміні складу асортимен­ту в напрямку підвищення питомої ваги послуг з більш висо­кою прибутковістю, забезпечується додатковий приріст прибутку. Якщо в результаті структурних зрушень збільшиться питома вага декількох високоприбуткових послуг, то загальний приріст прибутку збільшиться теж і навіть дозволить надавати збиткові або безкоштовні послуги.

Серед факторів, що впливають на приріст прибутку, про­відна роль належить зниженню вартості послуг. Вибір шляхів скорочення поточних витрат з надання послуг ґрунтується на аналізі структури собівартості. При наданні послуг підвищеної якості, більш за все зростають поточні (перемінні) витрати, а при наданні послуг високої якості, що вимагає великих витрат, прибуток при нормальних цінах падає. Зате в готелі класу люкс ціна вища і якість, відповідно, теж.

Для цього потрібно чітко дотримуватися бажаної відповідності між цінами та якістю. Ціна впливає і на еластичність попиту. Коли ціна збільшується, попит падає, і навпаки. Проте в деяких готелях категорії «люкс» (4-5 зірок) ціна означає імідж, авторитет і престиж. Крім якості, ціни залежать і від кількості наданих послуг. Витрати при продажу одного пакета послуг нижчі від звичай­ного продажу.

Має значення обгрунтована оцінка запасів, що дослід­жується в зв'язку з наданням послуг, і визначення їхньої вар­тості. На практиці найчастіше вартість запасів визначають за трьома найбільш зручними методами: РІРО, ІЛРО, і метод се­редньозваженої вартості.

Відповідно до методу РІРО, при збільшенні рівня цін, облік товарно-матеріальних запасів ведеться за ціною першої партії, яка надійшла на склад, що викликає збільшення при­бутку в звіті про прибутки і збитки в порівнянні з тим, що був би відзначений, якби товарно-матеріальні запаси були врахо­вані в складі витрат за їх поточною ціною. Метод ІЛРО перед­бачає оцінку запасів наприкінці періоду за цінами останніх покупок. Основна мета цього полягає в максимальному набли­женні собівартості реалізованих послуг до останніх витрат на придбання запасів для їх надання. При стабільному рівні цін, оцінки товарних запасів обома методами будуть сильно відрізнятися. Доход буде вищим при обчисленні за методом РІРО. Це фіктивний прибуток від використання тих партій товарно-матеріальних запасів, що надійшли першими, і тому,

дешевих.

При використанні середньозваженої вартості усувається коливання собівартості реалізованої продукції. Метод ІЛРО дає можливість більш обґрунтовано оцінити запаси, оскільки більш точно відображає реальні витрати. А метод РІРО встановлює більш правильне співвідношення виторгу і витрат. Переваги і недоліки кожного методу повинні оцінювати менеджери і відда­вати перевагу одному з них, переслідуючи певну мету.

На зростання рентабельності впливають амортизаційні відрахування і знос основного капіталу. При високих аморти­заційних відрахуваннях збільшуються витрати на надання по­слуг і падає оподатковуваний прибуток. Але в кінцевому рахунку збільшується оборотний капітал.

При розрахунку рентабельності за чистим прибутком, до­даткові фактори, що впливають на зростання рівня рентабель­ності, обумовлені зниженням абсолютної величини податку. Залежно від податкової політики держави — обмеження або стимуляції розвитку галузі, власне кажучи, і відбувається її роз­виток або занепад. Податки прямо і побічно впливають на ціни, попит, прибуток, а також на майбутні інвестиції. Інший фактор, що впливає на прибутковість готелю, — це конкурен­ція та альтернативна пропозиція готельних послуг. Специфі­чною для готельного бізнесу є досить потужна монополізація цього ринку. Дотепер це не мало успіху. У ринковій економіці ринок сам регулює ціни і стимулює підвищення якості про­понованих послуг.

Коефіцієнти ефективності фінансової діяльності готелю под­іляються на абсолютні і відносні. Абсолютні показують абсолют­ну вартість (прибуток), а відносні показують співвідношення чо­гось з чимось (наприклад, прибутку і витрат). На нашу думку, відносні показники достовірно показують, який прибуток прино­сить одиниця сукупного капіталу. Натуральні показники показу­ють умовний обсяг обороту на 1 кв.м., на 1 койко-місце. Узагаль­нюючі показники характеризують використання активної части­ни готельних фондів. Усі ці показники дають можливість проаналізувати діяльність готелю. Вони подають інформацію для прийнятих поточних рішень. Головними тут є загальні економічні показники, до яких відноситься рентабельність господарської діяльності, що являє собою зіставлення результатів господарської діяльності до витрат, тобто усіх залучених ресурсів [80].

Рентабельність сукупного капіталу готелю визначається за такою формулою:

Рск = Пч

 

Вк

 

де Пч – сума чистого прибутку за звітний період;

Вк — середня вартість суми основного капіталу й оборот­них коштів;

Рск- показник рентабельності сукупного капіталу (чистого прибутку). Цей показник вказує на ефективність використання оборотних і основних фондів готелю, тобто визначає, який доход припадає на одиницю сукупного капіталу готелю. Рентабельність сукупного капіталу залежить від продуктивності, обороту готель­них фондів, ефективного використання основних фондів, податків та інших факторів. Дослідження подібних залежностей має вели­ку важливість для оцінки вкладених у готель коштів.

Рентабельність проданих послуг у готел:

Рпр = Пч

Вр

де Пч — чистий прибуток; Вр - виторг від реалізації; Рпр -рентабельність проданих послуг. Даний показник вказує, який середній доход має готель на кожну одиницю реалізації, тобто вказує долю валового доходу, що припадає на грошову одини­цю реалізованих послуг. Він дає можливість визначити вели­чину доходів, які залишаються після відрахування собівартості і ПДВ, та інших витрат, відсотків за кредит, операційних ви­трат, сплати податків і утворення чистого прибутку. Даний по­казник також відображає взаємодію декількох факторів, таких, як ціни та обсяг надання послуг.

 
(

Рентабельність основної діяльності:

Ро.д. = Пч

Вн.п.

 

 

де Пч — чистий прибуток; Вн.п. — витрати на надання послуг; Ро.д. — рентабельність основної діяльності. Цей показник пока­зує, який чистий прибуток виходить на одиницю витрат на надання послуг. Рівень рентабельності залежить від відносної частки доходу до реалізації і суми витрат на виробництво однієї послуги.






Дата добавления: 2020-02-05; просмотров: 217; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.057 сек.