Аналіз платоспроможності та ліквідності балансу
Платоспроможність — це здатність сплачувати зовнішні і внутрішні зобов’язання підприємства. Показники платоспроможності підприємства цікавлять в першу чергу зовнішніх користувачів звітності.
Платоспроможність оцінюється через показники ліквідності балансу.
Розрізняють ліквідність активів і ліквідність балансу Ліквідність активу — це здатність активу швидко перетворюватись в готівку без значної втрати ринкової вартості. Класифікація активів за ступенем їх ліквідності умовна і на кожному конкретному підприємстві групування активів може бути своїм. Загальноприйнята класифікація активів за ступенем їх ліквідності подана у таблиці 9.1. Подана класифікація не виключає певних винятків, наприклад, окремі необоротні активи на практиці можуть мати вищий ступінь ліквідності, ніж готова продукція на складах, виробничі запаси, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість.
Ліквідність балансу - це здатність підприємства швидко мобілізувати активи для оплати зовнішніх зобов’язань - пасивів. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно здатне погасити свої короткострокові зобов’язання у короткий термін.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо його активи більші, ніж зовнішні зобов’язання, тобто воно в змозі погасити свою заборгованість на певну дату. Для цього треба, щоб активи підприємства перевищували суму III та IV розділів пасиву балансу.
Всі показники ліквідності, так само як і показники автономії, мають рекомендовані нормативні значення.
Особливістю показників ліквідності є те, що всі вони визначаються по відношенню до поточної заборгованості.
Показники (коефіцієнти) ліквідності:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності(“кислотний тест”) характеризує миттєву спроможність погасити короткострокову заборгованість:
Грошові кошти включають також їхні еквіваленти. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Зазвичай, це високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує три місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).
Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності в межах від 20 до 35%. Це означає, що грошових коштів та найбільш ліквідних активів повинно вистачати для покриття частини поточних зобов’язань в межах 20-35 відсотків. Перевищення нормативу свідчить про надмірні накопичення грошових коштів, не задіяних у виробничому процесі, на банківських рахунках та у касі підприємства, а невиконання нормативу - про незадовільний рівень швидкої ліквідності.
2. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності(або проміжний коефіцієнт покриття) характеризує ймовірність погашення короткострокових зобов’язань за рахунок залучення менш ліквідних активів, тих, для перетворення яких у готівку потрібно більше часу:
Відповідно до нормативного значення коефіцієнта загальної ліквідності грошових коштів, їх еквівалентів та коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості) повинно вистачати для сплати поточних зобов’язань. |
Характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами, свідчить про захищеність кредиторів від непо- гашення зобов’язань, показує, чи достатньо оборотних активів для розрахунків за короткостроковими зобов’язаннями. Відповідно до нормативного значення коефіцієнту покриття оборотні активи підприємства повинні у 2-2,5 рази перевищувати суму поточних зобов’язань. В такому випадку баланс підприємства буде вважатися ліквідним, а кредитори будуть почуватися захищеними від непогашення заборгованості.
Стан ліквідності підприємства вважається критичним, якщо сума всіх оборотних активів дорівнює величині усіх поточних зобов’язань. У такому випадку оборотних коштів ледь вистачає для розрахунків з кредиторами.
Дата добавления: 2020-02-05; просмотров: 662;