Історія сучасного світу як предмет наукового аналізу.




 

Як писав всесвітньо відомий французький вчений Ф. Бродель, пояснення історії — це таємна мета історії, її глибинний мотив. У сучасній науці спостерігається прагнення перебороти спрощений історизм.

§ Зростає потреба поглибленого розуміння історичного досвіду і його впливів на сучасність,

§ а також інтерес до спроб осягти спрямованість всесвітньої історії.

 

Раніше вона була історією окремих народів, племен, регіонів, історією окремих, багато в чому автономних сфер культури, техніки, науки, релігії і т. ін. Усі ці розрізнені історії з великими труднощами вдавалося зводити до єдиних основ. Історія на наших очах стає глобальною. Усе, що відбувається в житті окремих країн і народів, резонує на всю земну кулю. Те, що відбувається в одній сфері соціального життя, швидше чи повільніше, але відбивається на всіх інших сферах. Про новий напрямок"глобальну історію" — все більше говорять і пишуть. Чим вона відрізняється від "всесвітньої історії"?

v Всесвітня історія вивчає історію народів усього світу.

v Глобальна історія є спробою здійснити історичний синтез усіх сторін життя людського суспільства в його планетарному масштабі.

v Якщо всесвітня історія є своєрідною сукупністю мікроаналізів,

v то глобальнамакроапалізом історичного минулого.

У іноземній історіографії активно розробляється концепція цілісного, синтетичного бачення історичного процесу. Серед вчених, які першими обґрунтували її необхідність, можна назвати таких, як Н. Девіс і Ч. Тіллі (США), П. Берк (Велика Британія), К. Гінцбург (Італія), Ю. Кока (ФРН), Л.Я. Гуревич (Росія) Т.В. Орлова (Україна) та інших.

 

Можна сказати, що предметом історії сучасного світу є виявлення та осягнення провідних, визначальних тенденцій розвитку сучасного світу, яке здійснюється на основі історико-соціологічного аналізу фактологічного матеріалу, накопиченого в результаті поступу людства.

 

Говорячи про сучасний світ, від якого часу вести відлік його існування?

Це світ сьогоднішнього дня?

Початку XXI сторіччя?

А може, останніх десятиліть?

Насправді середина другого тисячоріччя є часом зародження сучасного світу, який ще називають Світом Модерну (Modernity), формування нової соціальної, політичної, економічної, культурної семантики світопорядку. У цей час закладаються основи історичного піднесення Заходу і його майбутнього домінування на світовій арені. Точкою відліку є Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст.

Це були не просто подорожі допитливих і хоробрих людей. В них відбилося дуже багато чого з тих процесів, які вже відбувалися в західноєвропейському суспільстві. Насамперед це

· криза феодальних відносин,

· зародження і зміцнення буржуазних. Поступово підприємці і підприємництво стають визначальним фактором суспільного розвитку.

· Це був час Ренесансу, радикального перевороту в поглядах на призначення Людини, яка стала сміливіше дивитися на світ і можливості його пізнання й перетворення.

· Через якийсь час — у 1517 р. — почалася Реформація — рух за реформування католицької церкви, який багато в чому вплинув на суспільну свідомість.

· Європа стала освоювати світ, завойовуючи його, перетворюючи в колонії, де здійснювався її вестернізаторський вплив.

· Зміни у свідомості сприяли інтелектуальному прориву, який позначився на розвитку науки і технологій.

· Вони, у свою чергу, привели до промислової революції, що почалася в останню третину XVIII ст. Декілька країн, які перебували на стадії аграрній, чи доіндустріальній, почали переходити на нову стадію — стадію індустріального суспільства.

Суть індустріалізму полягає в машинному характері виробництва та організації праці, що наклало відбиток на економічні, соціальні, політичні відносини та духовну сферу. Фаза становлення індустріального суспільства охоплювала останню третину XVIII — початок XIX ст. Епіцентр був у Великій Британії з наступним пересуванням до континентальної Європи та Північної Америки. Фаза швидкого поширення індустріального суспільства тривала до середини XIX ст. Після цього можна говорити про фазу стабільного розвитку індустріального суспільства. Воно переживало фазу успішного поступу до початку Першої світової війни. Після цього почалася фаза його занепаду. З останньої чверті (якщо не раніше) XX ст. для найрозвиненіших країн світу настав перехідний період до иостіндустріального, або інформаційного, суспільства. На початку XXI ст. на цьому рівні розвитку перебуває незначна частина людства. Більша — у країнах з різним ступенем розвитку індустріального суспільства. Ще одна частина людства перебуває на доіндустріальному, або аграрному, рівні. Відомий американський науковець Е. Тоффлер запропонував розглядати історію як послідовне накочування хвиль змін (про, що йшлося у лекції № 5).






Дата добавления: 2020-10-14; просмотров: 188; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.024 сек.