Аналіз грошових потоків підприємства

Важливим елементом політики управління грошовими пото­ками є їх кількісна оцінка як базис інформаційного забезпечення моделі управління грошовими потоками.

Кількісна оцінка здійснюється на основі структурування сукуп­ності грошових потоків і передбачає реалізацію таких цілей:

аналіз особливостей формування грошових потоків на під­приємстві;

обґрунтування управлінських фінансових рішень;

моніторинг виконання таких рішень, виявленню та аналізу відхилень;

коригування рішень;

оцінка ефективності управління грошовими потоками.

Для цього використовуються методи оцінки абсолютних та відносних характеристик грошових потоків.

Оцінка грошових потоків підприємства в абсолютних величи­нах здійснюється їх групуванням відповідно до структурних ха­рактеристик та визначенням арифметичної суми абсолютних ве­личин такої сукупності грошових потоків. На окремих показ­никах, що визначають абсолютні характеристики грошових пото­ків підприємства, базується його публічна фінансова звітність — чистий грошовий потік, операційний грошовий потік, інвести­ційний грошовий потік та фінансовий грошовий потік. Однак у теоретичних працях та в практиці фінансового менеджменту для детальйвто аналізу фінансової інформації щодо грошових потоків підприємства використовуються додаткові показники абсолютної величини грошових потоків. Розглянемо показники абсолютної величини грошових потоків більш детально.

Важливою характеристикою ефективності діяльності підпри­ємства є величина Free Cash Flow (приблизна інтерпретація — грошовий потік до фінансування), який визначає рівень фінансо­вої залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування (за рахунок як позикового, так і власного капіталу).

де FCF— Free Cash Flow (грошовий потік до фінансування);

CF0 — операційний грошовий потік;

CFі — інвестиційний грошовий потік;

І— процентні платежі.

Завданням фінансового менеджера є забезпечення стабільності формування позитивної величини Free Cash Flow (далі — FCF).

Зважаючи, що величина FCF включає інвестиційний грошовий по­тік, допускається тимчасове відхилення »від визначеного завдання, яке пов’язане із необхідністю фінансування капітальних вкладень (технічної реструктуризації-). У такому випадку прийняття фінан­сових рішень та їх аналіз має узгоджуватися з інвестиційною стра­тегією підприємства та враховувати керованість і цільовий харак­тер вихідних грошових потоків у межах інвестиційної діяльності.

FCF є джерелом не тільки самофінансування господарської ді­яльності підприємства, а й фінансового забезпечення обслугову­вання зовнішніх джерел фінансування. Потреба підприємства у капіталі для обслуговування залученого капіталу відповідає кор­поративному Cash Flow і включає як процентні платежі за пози­ками, так і виплату грошових дивідендів. Слід зазначити, що приведення корпоративного Cash Flow до нуля виглядає пробле­матичним у зв’язку із об’єктивною необхідністю використання позикового капіталу і, відповідно, сплати процентів за користу­вання ним. Отже, завданням фінансового менеджменту є мінімі­зація величини корпоративного Cash Flow шляхом пошуку комп­ромісу в конфлікті інтересів підприємства як позичальника капі­талу і власників та кредиторів як капіталодавців.

Важливим індикатором в управлінні грошовими потоками підприємства є нетто грошовий потік як абсолютна величина грошових коштів, акумульованих підприємством за певний пе­ріод, що доступна власникам такого підприємства. Нетто гро­шовий потік включає як величину грошових потоків, реінвесто- ваних у фінансово-господарську діяльність підприємства, так і безпосередньо грошовий потік на користь власників (виплата дивідендів). Нетто грошовий потік є інструментом реалізації в рамках фінансового менеджменту концепції максимізації достат­ку акціонерів (shareholder maximization). Пропорції розподілу нетто грошового потоку підприємства на реінвестовану та роз­поділену частини визначаються дивідендною політикою такого підприємства.