Джерела аналізу фінансових показників, їхня оцінка, перевірка достовірності та якості даних. Напрями аналізу

Джерелами аналізу стратегічного аналізу показників діяльності підприємства є форми фінансової звітності, плани (прогнози) роз­витку підприємства або бізнес-плани розвитку окремих напрямів ді­яльності. Баланс (форма 1) - найбільш часто уживана форма звітності щодо аналізу показників фінансового стану підприємства. Вивчення даних балансу у динаміці дозволяє виявити та спрогнозувати основні тенденції змін вартості і структури активів і пасивів підприємства.

Зазвичай для встановлення ступеня достовірності даних фінансо­вої звітності виконують перевірку фінансової звітності, яку можна провести у кілька етапів, а саме: за формальними ознаками; лічильна перевірка, тобто перевірка підсумків розділів, проміжних підсумків, кореспондеі. -рольних сум (наприклад, залишок грошових кош­

тів на кінець року повинен дорівнювати залишку грошових коштів у звіті про їх рух (форма 3); статті у звіті про власний капітал (форма 4) повинні кореспондувати із даними І розділу пасиву балансу).

Для сучасного аналізу можна користуватися одним із трьох спосо­бів здійснення аналізу:

1.Провести аналіз безпосередньо за балансом без попередньої моди­фікації балансових статей;

2.Побудувати згрупований аналітичний баланс, поєднавши одно­рідні за складом елементи балансових статей. Таке перегрупу­вання балансу можна виконати різноманітними засобами, навіть об’єднанням статей різних розділів;

3.Провести додаткову чистку статей балансу від наявних у ньому ре­гулятивних статей з наступним об’єднанням статей в необхідному розрізі.

Будують баланс-нетто, за яким можна вивчити структуру активів і пасивів, а також уточнити оцінку майна підприємства. Так, щоб ви­значити чисту вартість активів, слід з підсумку балансу вирахувати резерв майбутніх платежів, доходи майбутніх періодів та непокриті збитки звітного та минулих років.

Основними напрямами аналізу фінансового стану підприємства є:

• аналіз структури активів та пасивів підприємства;

• аналіз фінансової стійкості та незалежності;

• аналіз платоспроможності та ліквідності балансу;

• аналіз рентабельності;

• аналіз ділової активності (оборотності обігових коштів);

• прогнозування ймовірності банкрутства.

Для оцінки фінансових звітів використовується метод, що грунтуєть­ся на обчисленні певних коефіцієнтів. Маючи в своєму розпорядженні комплект фінансових звітів, можна обчислити безліч різних коефіцієн­тів, але деякі з них не мають великої ваги або просто одержані внаслі­док перетворення інших коефіцієнтів. Інструкції по використанню та інтерпретації коефіцієнтів містяться в багатьох опублікованих посібни­ках з бухгалтерського обліку і управління фінансовою діяльністю.

Для правильної інтерпретації діяльності, згідно зі статичною мо­деллю аналізу, яка характеризується наявними цифровими даними за рік, необхідні значний досвід і обережність. Так, якщо основний ка­пітал у вигляді земельної власності і будівель оцінюється нижче дійс­ної вартості за поточними ринковими цінами, то можна помилково оцінити показники рентабельності. Одне підприємство не можна по­рівнювати з іншим без докладного аналізу і без ретельного вивчення даних про обидві організації. Оцінювати основний капітал і визнача­ти зменшення вартості можна за допомогою різних способів, залежно від прийнятої на підприємстві політики: наприклад, можна прийняти рішення про капіталізацію витрат або списання їх з доходу; можна використовувати різні методи амортизації; витрати на дослідження і експериментальні розробки також не можна оцінювати однаково в усіх випадках; рівні цін, що змінюються, можуть призвести до помил­кових результатів у спробах порівняння показників тощо.

Основна цінність методу аналізу коефіцієнтів полягає в тому, що забезпечується можливість визначення тенденцій, які проявляються в діяльності компанії протягом років. Оскільки такий метод передбачає порівняння подібних показників, то зменшується ймовірність помил­кової інтерпретації основних тенденцій.