Аналіз відхилень від бюджету в умовах невизначеності

У 1разі використання четвертого методичного підходу — стратегічного підходу до аналізу відхилень фактичних даних від бюджету. Менеджер може розглядати стратегію підприємства у двох вимірах: як орієнтири стратегічної напрямленості та страте­гічні позиції на підтримання конкретних переваг.

Орієнтири стратегічної напрямленості — це підвищення, підтримання досягнутого рівня, використання досягнень. Стра­тегічні позиції на підтримання конкретних переваг — це низь­кий рівень витрат та диференціація продукції.

За цих вихідних положень розглянемо орієнтир менеджера підприємства на стратегію використання досягнень та стра­тегію розширення. Якщо підприємство орієнтується на стратегію використання досягнень (частково, підтримання досягнутого рів­ня), то менеджеру необхідно підтримати лідерство щодо витрат за таких вимог:

система контролю виконання бюджету є критичним фактором;

підприємство змушене «рахувати кожну гривню» своїх ви­трат і надходжень за детального встановлення причини відхилень від раніше передбачених;

метод, що рекомендується для контролю виконання бюдже­ту, сконцентрований на управлінні рішенням (другий підхід у рамках класифікації, що використовується).

Якщо підприємство орієнтується на стратегію розширення, а отже і диверсифікацію продукції, то для менеджера рекомендації будуть іншими:

йому не доцільно рекомендувати застосовувати деталізовану систему контролю витрат з використанням факторного аналізу;

контроль виконання бюджету слід здійснювати за найпрос­тішою схемою аналізу відхилень;

обґрунтованим у даному випадку буде використання мене­джером третього методичного підходу, який базується на поданні параметрів бізнесу за допомогою інтервалів невизначеності.

Реальність (обґрунтованість) бюджету визначається величи­ною відхилень фактичних значень від запланованих. Чим ближчі фактичні і бюджетні значення показників, тим вища реальність бюджету.

Значні відхилення фактичних значень показників від бюджету свідчать про недосконале планування та неефективне викорис­тання ресурсів. Тому завдання як фінансових, так і не фінансових менеджерів — постійно переглядати бюджети і за необхідності їх коригувати, з тим щоб зберегти за ними контрольну роль. Бю­джет на рік менеджери уточнюють кожного кварталу і чим не- стабільніші умови діяльності відділу чи підрозділу підприємства, тим частіше його коригують. Контроль виконання бюджетів, на­прямлений на зменшення витрат, що досягається за рахунок по­ліпшення методів, аналізу, технологій виробництва та підвищен­ня відповідальності працівників за виконання бюджету.

За умов, коли бюджет не відповідає вимогам реальності і пере­стає бути інструментом управління, його необхідно змінити. Бю­джет коригується, коли відбуваються суттєві зміни у послідовності виконання робіт, у витратах або у підприємства з’являються нові конкуренти. Доцільно також змінити всі бюджети, якщо прогнозо­ваний обсяг продажу значною мірою відрізняється від фактичного.

З метою управління фінансами важливо визначати, коли і за яких умов починається віддача від вкладених коштів, що досяга­ється за розрахунку точки беззбитковості, як елементу самоокуп­ності. Продаж за межею точки беззбитковості є елементом само­фінансування.

Розрахунок точки беззбитковості, її аналіз є основним аспек­том фінансового управління постійними і змінними витратами та обсягом реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Роз­рахунок точки беззбитковості дає змогу визначити, за якого об­сягу продажу підприємство буде беззбитковим, тобто той обсяг продажу, нижче якого підприємство починає втрачати кошти.

Точка беззбитковості — це рівень фізичного обсягу продажу за заданої ціни протягом окремого періоду (місяць, квартал, рік), за рахунок якого підприємство покриває витрати. Дохід у підпри­ємства виникає за точкою беззбитковості. Точка беззбитковості показує, за якого обсягу виробництва і реалізації продукції вируч­ка від реалізації дорівнює витратам на виробництво. Для під­приємства має сенс виробляти продукцію, якщо проект забезпе­чить виробництво і реалізацію товару в обсязі, що перевищує поріг беззбитковості, тільки тоді він починає приносити прибу­ток. За обсягу випуску продукції, що нижчий порога беззбитко­вості, підприємство зазнає збитків.

Точка беззбитковості розраховується за такою формулою:

де О — обсяг виробництва, за якого досягається беззбитковість;

Зпост — умовно-постійні затрати;

Ц — ціна одиниці продукції;

Ззм — змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції.

Зміни, що постійно відбуваються у процесі різних видів дія­льності, обумовлюють зміну і точки беззбитковості. Якщо відбу­лися зміни у структурі підприємства або в системі його фінансу­вання, ця точка має бути знову розрахована. Управління фінансо­вими ресурсами на підприємстві потребує постійного аналізу то­чки беззбитковості, використовуючи такі методичні підходи для її розрахунку.

Приклад розрахунку точки беззбитковості. Вихідні дані: постійні (загальновиробничі) витрати становлять 60 млн грн у рік; змінні витрати на одиницю продукції (на матеріали, компле­ктуючі вироби, відрядна заробітна плата тощо) — близько 75 тис. грн, ціна одиниці продукції— 115 тис. грн.

Розрахунок точки беззбитковості (Тб) здійснюється за формулою:

Відобразимо на графіку (рис. 11.8) взаємозв’язок показників обсягу виробництва, витрат і прибутку.

Рис. 11.8. Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку

N — обсяг виробництва продукції у вартісному виразі;

Z— повна собівартість продукції (витрати на виробництво);

К — точка критичного обсягу виробництва;

Qk — критична кількість одиниць продукції;

Nk — критичний обсяг виручки (поріг рентабельності, точка беззбитковості);

Nф — фактичний обсяг виручки;

Ф — запас фінансової міцності (різниця між фактичною виручкою і порогом рента­бельності).

Із графіка видно, що обсяг доходу, який перебуває між лініями змінних і загальної їх суми (постійні витрати плюс змінні), вище точки беззбитковості, являє собою прибуток.

Аналіз точки беззбитковості виготовлення продукції необхід­ний для: визначення критичного обсягу виробничої програми підприємства; оцінювання фінансового стану підприємства.

На точку беззбитковості та величину прибутку значною мірою впливає підвищення або зниження ціни продукції. Аналіз впливу цін має бути напрямлений на забезпечення необхідного прибутку.

Приклад 11.1.

Якщо ціна за одиницю продукції знизиласяна 2000 грн, тоді, щоб не відбулося зниженняприбутку, виникає потреба у збільшенні обсягу випуску продукції, що видно з такого розрахунку:

У нашому прикладі у разі зниження ціни точка беззбитковості становитиме 1579 од., тобто на 79 од. більше, ніж за первинного розрахунку.

Отже, аналіз беззбитковості дає змогу визначити:

обсяг продажу, який забезпечує покриття витрат і отримання необхідного прибутку;

залежність величини прибутку підприємства від змін ціни реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг), змінних та постійних витрат;

значення кожного виду продукції в покритті загальних витрат. Точка беззбитковості дає змогу розрахувати діапазон безпеки, що є одним із показників ризику. Чим менше значення резерву безпе­ки, тіш вищий ризику підприємства опинитись у зоні збитків.

Приклад 11.2.

Згідно з наведеними вище запланований обсяг продажу становить 195,5 млн грн (1700 оди­ниць за ціною 115 тис. грн). Звідси рівень резерву прибутковості (РРП) як частка від запланованого обсягу продажу становитиме:

У разі виробництва і збуту одночасно кількох видів продукції необхідно враховувати, що вони різняться за ціною, величиною змінних витрат, їх часткою в розподілі загальновиробничих ви­трат, тому точка беззбитковості буде залежати від частки кожного виду продукції у загальному обсязі продажу.

Алгоритм розрахунку беззбитковості при виробництві кількох видів продукції:

визначається частка кожного виду продукції у загальному обсязі продажу;

розраховується сумарний зважений дохід.

Приклад 11 3

Підприємство виготовляє продукцію А і Б. Необхідно визначити точки беззбитковості для виробництва кожного виду продукції. Дані для розрахунку точки беззбитковості випуску продукції двох видів наведені в табл. 11.7.

Таблиця 11.7