Види інвестиційних проектів, класифікація та методи оцінювання їх економічної ефективності

В управлінні реальними інвестиціями вибір інвестиційних проектів' та оцінювання їх економічної ефективності є одним із найвідповідальніших етапів.

Потреби підприємства в інвестиціях визначають з урахуван­ням можливостей залучення інвестиційних ресурсів за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування та інвести­ційних проектів.

Велике значення інвестиційного проекту в управлінні капіта­льними інвестиціями полягає в тому, що це документ, який за­безпечує окремі напрями стратегічного розвитку підприємства шляхом реального інвестування, обґрунтовує потребу у відповід­них інвестиційних ресурсах у різних формах їх і містить систему відповідних управлінських рішень щодо забезпечення найефекти­вніших форм реалізації поставлених у ньому інвестиційних цілей.

Вибір ефективного інвестиційного проекту — важлива скла­дова управління реальними інвестиціями. Під час вибору інвес­тиційного проекту враховують характеристики, що розрізняють проекти, їх класифікаційні ознаки. Інвестиційні проекти можна класифікувати за такими ознаками:

Залежно від цільової спрямованості всі інвестиційні про­екти, що розробляються підприємствами, поділяються на проек­ти розвитку та проекти санації.

Інвестиційні проекти розвитку спрямовані на реалізацію стратегічних цілей підприємства, пов’язаних із зростанням обся­гу операційної діяльності, її диверсифікацією. До складу таких інвестиційних проектів відносять також ті, які пов’язані зі ство­ренням нових підприємств.

Інвестиційні проекти санації розробляються лише для діючих підприємств, які внаслідок неефективного управління, суттєвої зміни кон’юнктури ринку, застарілої технологічної бази значно зменшили обсяг збуту продукції і мають фінансові труднощі, які створюють реальну загрозу банкрутства. Метою розроблення та­ких інвестиційних проектів є проведення відповідної структурної перебудови підприємства (в галузі його інноваційної політики, маркетингової діяльності тощо), з тим щоб зберегти їх як само­стійні одиниці зі статусом юридичної особи або провести ефек­тивне злиття з іншим фінансово стійким підприємством. На су­часному етапі розвитку економіки України потреба у розробленні інвестиційних проектів санації виробничих підприємств досить значна.

За напрямами виробничого розвитку, які відповідають конкретним цілям економічної стратегії підприємств, інвестицій­ні проекти поділяються на проекти освоєння нової продукції; проекти вдосконалення (або впровадження нової) технології; проекти значного нарощення обсягів виробництва продукції, у тому числі з регіональною диверсифікацією цього виробництва; проекти освоєння нових ринків збуту продукції; проекти розши­рення сировинної бази (для підприємств добувних галузей еко­номіки) тощо. Якщо проекти мають не одну, а кілька інвестицій­них цілей, вони за цією класифікаційною ознакою вважаються комплексними.

В узагальненому вигляді всі інвестиційні проекти за напряма­ми виробничого розвитку можна поділити на дві групи: інвести­ційні проекти, що збільшують потенціал виробництва продукції (товарів, послуг), та інвестиційні проекти, що збільшують по­тенціал збуту (реалізації) продукції.

Суттєвою класифікаційною ознакою інвестиційних проектів є конкретна форма здійснення реальних інвестицій. Урахову­ючи ці форми, пропонується така класифікація інвестиційних проектів:

проекти, спрямовані на придбання цілісних майнових ком­плексів з метою забезпечення товарної або регіональної дивер­сифікації виробничої діяльності підприємства;

проекти нового будівництва об’єктів із закінченим техноло­гічним циклом на спеціально відведених територіях;

проекти реконструкції підприємства, пов’язані з суттєвим перетворенням виробничо-технологічних процесів на основі су­часних науково-технічних досягнень (у цих проектах може пе­редбачатися розширення окремих виробничих і невиробничих приміщень, будівництво замість знесених нових споруд цього самого призначення на території діючого підприємства);

проекти модернізації активної частини основних виробни­чих засобів при конструктивній зміні всього або основного парку обладнання, машин і механізмів, що використовуються підпри­ємством; проекти придбання окремих видів матеріальних та ін­новаційних нематеріальних активів, які передбачаються до онов­лення (у зв’язку із фізичним або моральним зношуванням) або збільшення (у зв’язку із розширенням обсягу виробничої діяль­ності), приросту оборотних товарно-матеріальних цінностей (за­пасів сировини, матеріалів, готової продукції), придбання інших аналогічних активів, які забезпечують зростання обсягів і підви­щення ефективності виробничої діяльності у наступному періоді.

Більш узагальнено інвестиційні проекти модернізації активної частини основних засобів підприємства можуть розглядатися за класифікаційною ознакою конкретної форми їх здійснення, а саме:

проекти, спрямовані на відтворення основних засобів;

проекти придбання нових нематеріальних активів іннова­ційного характеру;

проекти забезпечення приросту матеріальних оборотних за­собів.

Залежно від обсягу інвестування розрізняють проекти ма­лі, середні та великі. Критерієм такої класифікації проектів є об­сяг інвестиційних ресурсів, необхідний для їх реалізації (цей по­казник розглядається у грошовій формі).

Відповідно до терміну реалізації інвестиційні проекти по­діляють на три групи: короткострокові проекти (із загальним тер­міном реалізації до одного року); середньострокові проекти (із загальним терміном реалізації від одного до двох років); довгострокові проекти (із загальним терміном реалізації понад два ро­ки). Наведені критерії поділу проектів за термінами реалізації ви­користовуються як у світовій, так і у вітчизняній практиці інвестиційної діяльності.

Залежно від участі окремих груп інвесторів у реалізації проекту їх поділяють на такі види: проекти, які реалізуються са­мим підприємством без сторонньої допомоги; проекти, які реалі­зуються за участі інших вітчизняних інвесторів (до них відносять також проекти, які реалізуються за рахунок фінансування із дер­жавного бюджету для державних підприємств); проекти, які реа­лізуються за участі іноземних інвесторів. Така класифікація інве­стиційних проектів певною мірою визначає вимоги до структури та рівня обфунтування їхніх окремих розділів.

У зарубіжній практиці широко використовується класифіка­ція інвестиційних проектів за рівнем їх ризику. За цією ознакою найбільш поширеним є таке групування інвестиційних проектів:

проекти з рівнем ризику нижче середнього (до них відно­сять, як правило, інвестиційні проекти, що мають забезпечити зниження собівартості продукції);

проекти із середнім рівнем ризику (до них відносять зазви­чай проекти реконструкції або нового будівництва, що забезпе­чують розширення виробництва продукції); проекти з рівнем ри­зику вище середнього (до них відносять, як правило, інвестиційні проекти, спрямовані на розроблення нової продукції або проник­нення на інші регіональні ринки її збуту);

проекти з найвищим рівнем ризику (до них відносять, як правило, проекти, спрямовані і на дослідження та розроблення нової технології виробництва, а також на первісне її впровадження).

На підставі розглянутих вище принципів і класифікаційних ознак у табл. 8.3 наведено запропоновану нами для підприємств класифікацію інвестиційних проектів.

Таблиця 8.3