Класифікація інвестицій за окремими класифікаційними ознаками

Ураховуючи класифікацію інвестицій та напрями їх здійснен­ня, розробляють інвестиційну політику підприємства, що пови­нна відповідати таким вимогам:

підпорядкованості довгострокової інвестиційної стратегії за­гальній і конкурентній стратегіям та узгодженості з фінансовою стратегією підприємства;

оптимальності співвідношень напрямів інвестування: капі­тальні інвестиції; інвестування в оборотні кошти; фінансові інве­стиції; інтелектуальні інвестиції;

альтернативності вибору інвестиційної політики;

обґрунтування доцільності інвестицій за допомогою як фі­нансових показників їх оцінки, так і неформальних критеріїв.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовни­ки, виконавці робіт, користувачі об’єктів інвестиційної діяльно­сті, а також постачальники, будь-які суб’єкти підприємницької і фінансової діяльності — банківські, страхові і посередницькі установи. Суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути фі­зичні та юридичні особи (у тому числі іноземні), а також держав­ні та міжнародні організації. Свої відносини суб’єкти інвестицій­ної діяльності будують на основі договорів. Основним суб’єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який здійснює вкладення власних, позичкових або залучених коштів у формі інвестицій.

Інвесторами можуть бути:

фізичні і юридичні особи;

об’єднання юридичних осіб, які створені на основі договору про спільну діяльність і не мають статусу юридичної особи;

державні органи;

органи місцевого самоврядування;

іноземні суб’єкти підприємницької діяльності.

З урахуванням напрямленості операційної діяльності, що здій­снюється інвесторами, останніх поділяють на індивідуальних та інституційних.

Індивідуальний інвестор — це фізична або юридична особа, яка інвестує кошти у розвиток свого підприємства. Інституцій ний інвестор — це фінансовий посередник, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інсти- туційними інвесторами є інвестиційні компанії, інвестиційні фон­ди, які спеціалізуються на операціях з цінними паперами.

Залежно від цілей інвестування, які ставлять перед собою ін­вестори, виділяються стратегічні і портфельні інвестори. Якщо меіою стратегічного інвестора під час здійснення інвестиції є придбання контрольного пакета акцій або переважної частки ста­тутного капіталу іншого підприємства для реального управління ним, то портфельний інвестор вкладає кошти в об’єкти інвесту­вання з метою отримання поточного доходу або приросту капіталу.

Усі інвестори мають рівні права щодо здійснення інвестицій­ної діяльності у будь-якій формі: володіння, користування і роз­порядження об’єктами інвестування; визначення обсягів і напря­мів інвестицій; залучення на договірній, переважно конкурсній основі інших суб’єктів інвестиційної діяльності; здійснення контро­лю за цільовим використанням інвестованих коштів; об’єднання власних і залучених коштів із коштами інших інвесторів для спі­льного інвестування.

Суб’єктом інвестиційної діяльності є також замовник. Замов­никами можуть бути інвестори, а також уповноважені інвестори, фізичні та юридичні особи, які здійснюють реалізацію інвести­ційних проектів і не втручаються у підприємницьку діяльність інших суб’єктів інвестиційної діяльності, якщо інше не передба­чено договором між ними.

Підрядники як суб’єкти інвестиційної діяльності — це фізичні і юридичні особи, які виконують роботи за договором підряду і/або державним контрактом, що укладається із замовником.

Користувачами об’єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи (у тому числі іноземні), державні органи й органи місцевого самоуправління, іноземні держави, міждержавні об’єднання та організації, для яких створюються об’єкти інвестиційної діяльності.

Суб’єкти інвестиційної діяльності діють в інвестиційній сфері, яка включає:

сферу капітального будівництва, де відбувається вкладення інвестицій в основні засоби виробничого і невиробничого при­значення. Ця сфера об’єднує діяльність замовників-інвесторів, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання та інших суб’єктів інвестиційної діяльності;

інноваційну сферу, в якій реалізуються науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

сферу обігу фінансового капіталу, грошового, позичкового і фінансових зобов’язань у різних формах.