Залежність інвестиційної стратегії від стадії життєвого циклу підприємства

Завдання, поставлені підприємством, є основою визначення його інвестиційних потреб.

Ці потреби можна відобразити таким чином (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Інвестиційні потреби підприємства

Величина інвестицій підприємства залежить від його інвести­ційного потенціалу, що визначається як сума чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, позичкових і залучених коштів. То­му управлінські дії з інвестиційної діяльності повинні сприяти постійному зростанню інвестиційного потенціалу підприємства через розроблення заходів щодо зниження витрат, вибір методів нарахування амортизації та напрямів ефективного її використан­ня, зростання обсягу залучених коштів.

З метою забезпечення ефективного управління інвестиціями їх класифікують за певними ознаками.

За видами інвестицій:

виробничі інвестиції ■— вкладення у виробничі ресурси (ос­новні засоби і предмети праці);

фінансові інвестиції— вкладення коштів у цінні папери, ці­льові банківські вклади, депозити, придбання паїв. Найбільшу частку серед них становлять цінні папери, у тому числі кошти в банках;

інтелектуальні інвестиції— вкладення коштів в об’єкти ін­телектуальної власності. Якщо інвестиції здійснюють з метою створення новинок або їх упровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.

За цілями застосування інвестиції поділяють на — реінвес- тиції (зміна старих засобів) і нетто-інвестиції (придбання нових активів, розширення виробництва).

За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і не­прямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють безпосе­редньо участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об’єкт. Непрямі інвестиції •— це інвестиції, які пов’язані з інвес­туванням, що опосередковуються інвестиційними або іншими посередниками.

За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції. Короткострокові — вкладення капіта­лу на період до одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів). Довгострокові інвестиції— це вкладення коштів на період понад один рік.

За формою власності. Інвестиції поділяють на приватні і державні. До приватних інвестицій відносять вкладення кош­тів фізичними особами або недержавними підприємствами. Державні інвестиції— це вкладення коштів центральними або місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджет­них фондів і позичкових коштів та вкладення державних під­приємств.

За рівнем інвестиційного ризику виділяють такі види інвестицій:

Безризикові інвестиції, які характеризують вкладення в такі

об’єкти інвестування, за якими відсутній ризик втрати капіталу й очікуваного доходу.

Низькоризикові інвестиції. Рівень ризику за об’єктами інвес­тування цієї групи наближений до середньоринкового.

Високоризикові інвестиції. Рівень ризику за об’єктами інвес­тування цієї групи перевищує середньоринковий.

Спекулятивні інвестиції, що характеризують вкладення капі­талу в найбільш ризиковані інвестиційні проекти або інструмен­ти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвести­ційного доходу.

За місцезнаходженням інвесторів виділяють національні й іноземні інвестиції.

Національні, або внутрішні, інвестиції характеризуються вкладенням капіталу юридичними і фізичними особами даної країни в об’єкти на цій самій території.

Іноземні інвестиції — це вкладення коштів іноземних грома­дян, юридичних осіб і держави в об’єкти даної країни.

На основі класифікаційних ознак наведемо класифікацію інве­стицій у табл. 8.2.

Таблиця 8.2