Морально-етичні методи

Морально-етичні методи базуються на зверненні до гідності, честі і совісті людини. Їх завдання полягає у формування позитивної, морально-психологічної обстановки, сприятливої для вирішення поставлених завдань2.

Як зазначають В.Копєйчиков і В. Шилінгов, „етика в управлінні – це всеохоплююче, всеосяжне поняття, яке у рівній мірі є моральним критерієм як професіоналізму управлінських кадрів, так і їхньої діяльності щодо додержання принципів законності, справедливості, гуманності у розв’язуванні питань, які стосуються забезпечення прав і законних інтересів кожної окремої особи”3.

Загальні норми етики поведінки осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, визначені ст. 5 Закону „Про державну службу”. Відповідно державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої обов’язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця1.

Моральні норми поведінки державних службовців передбачені також у статті 11 (основні права державних службовців) та 12 (обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу). Нормами прямої дії щодо порушення встановлених правил поведінки є ст. 14 (особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців) і 31 (відставка державного службовця).

Формою публічного проголошення стандартів поведінки, яких може очікувати від чиновника громадянин, суспільство, держава, є Загальні правила поведінки державного службовця (далі – Правила), затверджені наказом Головного управління ДПС України 23 жовтня 2001 року, де встановлюються загальні правила поведінки державних службовців та наголошує на можливості застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених Правилами законів про працю, законами „Про державну службу”, „Про боротьбу з корупцією”, у разі порушення цих Правил.

У регулюванні управлінських відносин постійно зростаючого значення набувають норми моралі. Під мораллю розуміють правила (принципи) поведінки людей, які стосуються сфери взаємовідносин між ними, а також взаємовідносини їх із суспільством. Норми моралі, на відміну від правових норм, підтримуються авторитетом громадської думки і, як правло, їх додержання ґрунтується на власних переконаннях.

Отже, морально-етичні методи державного управління відіграють важливу роль у процесі професійного становлення і діяльності державних службовців. Їх дія спрямована на підтримку і стимулювання позитивної поведінки управлінців.