Аналіз непрямих витрат

До непрямих витрат відносяться ті види витрат підприємства, що не вклю­чаються прямо в собівартість окремих видів продукції (виробів, ро­біт), а для цього використовуються певні визначені методи (коефіцієнти). Вони но­сять загальний характер і необхідні для обслуговування і управління ви­роб­ничо-господарською діяльністю підприємства.

Класифікацію непрямих витрат підприємства наведено на рис. 3.26.


Рис. 3.26.Класифікація непрямих витрат підприємства

У собівартості продукції загальновиробничі витрати включають:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управ­лін­ня цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й ме­дич­не страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;

- амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого призна­чен­ня;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, опера­цій­ну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально­ви­роб­ничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці за­галь­но­виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи);

- медичне страхування робітників та апарат управління виробництвом;

- витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими про­цесами та якістю продукції, робіт, послуг;

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього при­родного середовища;

- інші витрати.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслу­го­вування і управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже пря­мо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази роз­поділу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на об­слу­говування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально­ви­робничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням ба­зи розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих ви­трат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загаль­но­виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої про­дук­ції (робіт, послуг) у період їх виникнення.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може пере­ви­щу­вати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат уста­нов­люються підприємством.

Аналіз непрямих витрат проводиться шляхом порівняння їх фак­тич­них величин на одну гривню товарної продукції з плановим рівнем звіт­но­го року. Відповідний аналіз зазначено в табл. 3.86.

Таблиця 3.86






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1615; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.017 сек.