Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

На першому етапі аналізу загальної суми витрат на виробництвонеобхідно надати загальну оцінку рівня собівартості, визначити від­хилення звітних показників від прогнозних, оцінити їх динаміку, ви­яви­ти фактори, що вплинули на ці відхилення. Однак порівнювати можна ли­ше ті показники собівартості, які розраховані за єдиною методикою. Види со­бі­вар­тості наведено в табл. 3.74.

Таблиця 3.74

Види собівартості

Аналіз динаміки, структури витрат і факторів їх зміни дає можливість своєчасно реагувати на відхилення від нормальних параметрів вироб­ни­чо­го процесу, розробити відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат, виявити тенденції зміни витрат, розробити заходи для їх опти­мі­за­ції.

Як вже було відмічено, для аналізу резервів зниження собівартості про­дукції витрати класифікують на: прямі та непрямі.

Перша класифікація застосовується для оцінки витрат на певний вид про­дукції; друга – для аналізу беззбитковості та оптимізації структури про­дукції, що виробляється.

Прямі витрати пов'язані з виробництвом окремих видів продукції, на собівартість яких вони можуть бути віднесені безпосередньо. Непрямі ви­тра­ти пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і відносяться до кожного виду продукції за визначеним принципом. Постійні витрати – амор­тизація, оренда приміщення, податок на майно та інші витрати, які не змінюються при зміні обсягу виробництва. Змінні витрати – сировина, ма­теріали, відрядна заробітна плата працівників, паливо, електроенергія, обсяг споживання яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва про­дукції. У складі витрат важко виділити постійну і змінну частини, але саме цей розподіл дає можливість визначити точку беззбитковості і вирі­ши­ти ряд завдань планування цін, обсягу виробництва тощо.

Загальна сума витрат (В_заг.) може змінитися через зміну обсягу ви­пус­ку продукції в цілому по підприємству (ВП_заг.), її структури (ПВ_і), рівня змінних витрат на одиницю продукції (3_і) та суми постійний витрат на весь випуск продукції (П):

В_заг. = S (ВП_заг. x ПВ_і x 3_і) + П. (3.118)

Вихідні дані для розрахунку впливу цих факторів відображені в табл. 3.75.

З табл. 3.75 видно, що у зв'язку з перевиконанням плану випуску то­вар­ної продукції на підприємстві, що аналізується, зменшилася на 6,06% (К = 1,0606) сума витрат знизилася на 171 тис. грн. (3 249 – 3 078).

За рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат також зни­зи­лася на 43 тис. грн. (3 078 – 3 035). Це свідчить про те, що в за­галь­но­му випуску продукції зменшилася доля витратомісткої продукції.

Таблиця 3.75

Вихідні дані для факторного аналізу загальної суми витрат
на виробництво та реалізацію продукції

Через збільшення рівня питомих змінних витрат перевитрати на ви­роб­ництво продукції склали 575 тис. грн. (3 610 – 3 035).

Постійні витрати зменшилися в порівнянні з планом на суму 103 тис. грн., що зменшило загальну суму витрат.

Таким чином, загальна сума витрат вища за планову суму на 258 тис. грн. (3 507 – 3 249), або на 7,94%, у тому числі за рахунок недо­ви­конання плану виробництва продукції та зміни структури витрати змен­ши­ли­ся на 214 тис. грн. (3 249 – 3 035), або на 6,59%, а за рахунок зро­стан­ня собівартості продукції витрати збільшилися на суму 472 тис. грн. (3 570 – 3 035), або на 15,55%.

Зміна питомих змінних та постійних витрат відбувається за рахунок збіль­шення рівня ресурсомісткості продукції та за рахунок зростання цін на ресурси. Для визначення впливу зростання цін на ресурси на зміну со­бі­вартості продукції необхідно фактичну кількість спожитих ресурсів за звіт­ний рік помножити на планові ціни або ціни базисного року та порі­вня­ти з фактичною їх вартістю у звітному році.

На підприємстві за минулий рік за рахунок зростання цін на ресурси ви­трати зросли на 441 тис. грн., а за рахунок підвищення ресурсо­місткості – на 31 тис. грн. Це свідчить про те, що доля зовнішніх факторів у зростанні собівартості продукції даного підприємства складає 93,43% (441 / 472 – 100 %), а внутрішніх – 6,57% (31 / 472 – 100%).