Види аналізу собівартості продукції

Зокрема, така необхідність з'являється під час:

- зміни структури підприємства в результаті злиття з іншими вироб­ни­чи­ми структурами, виділення окремих структурних частин при здачі їх в оренду, створення спільних підприємств тощо;

- зміни у зв'язку зі змінами в системі економічних відносин складу ви­трат, які включаються до собівартості продукції, або під час віднесення до неї витрат, які відшкодовувались раніше з інших джерел;

- достатньо відчутного зростання цін на запаси, виготовлену про­дук­цію, підвищення заробітної плати, викликаної інфляційними про­цесами.

Системний підхід до аналізу собівартості передбачає:

- виявлення місця і ролі показника собівартості в оцінці досягнутої ефе­ктивності виробництва;

- розробку принципової схеми аналізу на основі класифікації факторів і резервів зниження собівартості;

- визначення методів вимірювання факторів і резервів зниження собі­вартості;

- встановлення основних напрямів мобілізації виявлених резервів ра­ці­о­нального використання виробничих ресурсів у поточному пер­спе­ктив­но­му плануванні собівартості.

Комплексний підхід означає вивчення об'єктів як системи з точки зо­ру формування інформації для прийняття управлінських рішень. Комплек­сний підхід збігається з системним підходом лише стосовно вивчення ок­ре­мих аспектів, окремих показників, а їх динаміка і прогноз на перспективу не збігаються, коли мова йде про аналізований об'єкт загалом. Тоді ком­плек­сний підхід виступає як принцип системного підходу. Він означає узгодження і одночасне дослідження у взаємозв'язку різних аспектів гос­по­дарської діяльності на основі вивчення системи показників із метою отри­мання кінцевих результатів, визначення і вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності вироб­ниц­тва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

Комплексність економічного аналізу проявляється в трьох напрямах: по-перше, в процесі аналізу враховуються не лише економічні, а й техніч­ні, соціальні, технологічні та інші фактори; по-друге, в більш тісному зв'язку йо­го цілей і завдань з цілями управління; по-третє, в багаторівневому ас­пек­ті аналізу.

Кібернетичний підхід передбачає розгляд об'єктів як системи, яка скла­дається з елементарних перетворювачів інформації. При кібернетич­но­му підході аналіз підпорядкований цілям синтезу економічної системи і її вдосконалення, економіко-математичні методи аналізу збігаються із сис­темним дослідженням економіки та управління об'єктом.