Методичні поради до вивчення теми

Здійснюючі вкладення в акції інвестор приймає на себе певний ризик і розуміє це, напроти, при вкладанні коштів в облігації, інвестор прагне максимально захистити свої кошти, бо по суті стає тільки кредитором корпорації на певний час. Ось чому існує відмінність в процедурах емісії акцій та облігацій. Корпорації надають активи в забезпечення облігацій і створюють спеціальні фонди процентних платежів. Якщо корпорація буде нездатна сплачувати доходи по облігаціям, або погасити номінал облігації, інвестори мають право накласти заборону на заставу і продати її. В процедуру випуску облігацій обов’язково входить призначення платіжного агенту емісії та довіреної особи інвесторів. Платіжний агент - це банк, уповноважений емітентом виплачувати відсотки власникам облігацій і робити погашення основної суми наприкінці терміну. Довірена особа представляє інтереси, діє від їх імені і у випадку порушення погашення виконує всі дії зі стягнення боргу , в тому числі накладає арешт на майно емітента.

На початковому етапі емісії облігацій емітент здійснює вибір організатора емісії. Емітенту необхідно вибрати одного або декількох генеральних менеджерів, як правило, серед інвестиційних банків. Лід-менеджер допомагає емітенту в визначенні термінів емісії, процентної ставки, способів погашення, а також в підготовці юридичної документації та проспекту емісії. Укладається Угода про підписку , яка представляє собою угоду між емітентом і менеджерами розміщення в якій зазначені умови андеррайтингу, гарантії, зобов'язання, методи оплати.

Лід-менеджер визначає потенційний попит на облігації. Агенти по розміщенню мають право повернути непродану частину облігацій, у той час як інвестиційні банки - повні андеррайтери зобов'язані купити всі облігації, які були об’єктом розміщення по заздалегідь обумовленій ціні. Для підвищення надійності вкладень у боргові цінні папери, які не мають такої поточної оцінки як курс акцій, використовуються рейтингові оцінки якості цінних паперів. Визначення рейтингу є важливим етапом процедури розміщення облігацій. Рейтинг як незалежна експертна оцінка кредитоспроможності емітента впливає на умови і процентну ставку, обсяг попиту на цінні папери. Рейтинг показує ступінь ризику невиконання зобов'язань. Наявність кредитного рейтингу дозволяє інвесторам вимірювати як кредитну надійність самого емітента, так і надійність випущених ним цінних паперів.

Використовуються дві основні категорії рейтингів: інвестиційні і спекулятивні. Інвестиційний рейтинг свідчить про високий ступінь надійності, що обумовлює низький ступінь прибутковості облігацій, а спекулятивний рейтинг, навпаки, про незначний ступінь надійності, але високий рівень прибутковості. Розглянемо рейтинги облігацій на прикладі рейтингових кампаній Стендард енд Пур’з (Standard and Poor’s Ratings) і Муді’з (Moody’s Ratings)

Рейтинг корпоративних облігацій
американських інвестиційних агентств

За системою рейтинги інвестиційного класу ААА означають, що емітент має виключно високі можливості по сплаті за боргами. Рейтинг А інвестиційного класу означає , що можливості емітента оцінюються високо, але залежать від економічної ситуації. Рейтинг спекулятивного класу ВВ означає, що емітент має платоспроможність, але на нього можуть суттєво впливати події. Для вивчення якісних характеристик типів цінних паперів доцільно ознайомитися з матеріалами сайтів вищеназваних кампаній.

Процес одержання рейтингу потребує від 1 до 3 місяців. Аналітики агентств подають узагальнені факти, оцінки і висновки рейтинговим комітетам, які приймають рішення про присудження кредитного рейтингу. Рейтингове агентство повідомляє про присуджений рейтинг, а також розкриває інформацію про основні чинники, на яких базувалося прийняте рішення. Агентства в конфіденційному порядку попередньо знайомлять емітента з визначеним рейтингом. Але після проведення емісії , агентства оприлюднюють зміни в рейтингу незалежно від бажання емітента. Рейтингові агентства суворо дотримуються правил конфіденційності , використовують надану їм інформацію винятково з метою аналізу і визначення кредитного рейтингу.

Аналіз включає ретельне ознайомлення з характером діяльності компанії-емітента, станом в галузі. Крім цього, аналізується поточний і прогнозований стан компанії , визначаються фактори, які можуть мати найбільше значення при формуванні майбутнього попиту на товари або послуги компанії. Ретельно аналізується рівень менеджменту, вивчається питання чи буде спроможне керівництво емітента підтримувати стійкий фінансовий стан і стабільний потенціал, щоб покращити або зберегти на відповідному рівні ринкову якість цінних паперів фірми.

Аналізуються можливі негативні зміни в державному регулюванні, можливі дії до компанії з боку антимонопольного законодавства, іноземні операції компанії та економічне становище в країнах, з якими співпрацює фірма. Прогнозуються ситуації, які можуть вплинути у майбутньому, зокрема проблеми з працівниками. Вивчаються умови забезпечення облігацій заставою, умови гарантій. Облігаціям невідомих компаній може бути потрібна гарантія, наявність фондів погашення, тобто фондів для систематичних виплат. Оцінка компанії базується на якісних і кількісних факторах. Фінансові коефіцієнти: коефіцієнт довгострокового боргу до власного капіталу, коефіцієнт прибутковості, коефіцієнт відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов'язань. Аналізується стабільність обсягів продажу і доходів фірми. Ретельно досліджуються методи облікової політики. Методи облікової політики є суттєвим фактором при виході на ринки залучення капіталу, якщо фірма використовує консервативні методи обліку, оголошені процентні ставки будуть вважатися "вищої якості", ніж при використанні менш консервативних методів. Консервативна облікова політика є позитивним фактором в оцінці перспектив цінних паперів певного емітента. Аналізується фінансовий прогноз на три роки, план капіталовкладень з описом основних інвестиційних проектів. Ретельно аналізується фінансова політика компанії, що до керування ризиками. Основними є коефіцієнти покриття боргу і відсотків грошовими потоками, показники прибутковості мають менш важливу роль.

Премія за ризик зростає в міру зниження якості облігації. Після присвоєння рейтингу, аналітики Standard&Рооr's постійно контролюють усі фактори, які можуть вплинути на нього, такі як зміни в структурі капіталу в бік боргу. Суттєві економічні події пов'язані з діяльністю емітента, відслідковуються щодня. Базуючись на інформації, отриманій від емітента чи з інших джерел, рейтинг може підвищуватися чи знижуватися так часто, як часто міняється кредитоспроможність емітента. У випадку, якщо ніяких істотних подій не відбувається, перегляд рейтингу відбувається раз у рік. Індивідуальні рейтинги визначаються за всіма борговими зобов'язаннями емітента, випущеними після присвоєння рейтингу. Standard&Poor's має право змінювати рейтинг у будь-який час протягом циклу спостереження. Доцільно ознайомитися з RatingsDirect , який є базою даних щодо діючих рейтингів. Щотижнево Standard&Poor's випускає аналітичний звіт CreditWeek, щомісячно Global Ratings Handbook. Standard & Poor's створив та підтримує декілька національних рейтингів, зокрема в Росії.

Корпорація може проводити спеціальні емісії, які мають істотні особливості, зокрема, цінних паперів виключно для акціонерів. При випуску цінних паперів винятково для своїх акціонерів використовуються два методи: емісія скріпів та емісія райтів. Сутність скріпу полягає в тому, що нові акції оплачуються з резервного фонду компанії, тобто відбувається капіталізація цього фонду. Корпорація не одержує нових фінансових фондів. Нові акції розподіляються серед акціо­нерів пропорційно частці в капіталі. Оплачений акціонерний капітал збільшується, частка кожного акціонера не змінюється. На фондовому ринку під час розміщення скріпів як правило спостерігається падіння цін, в той час капіталізація корпорації зростає. Райти означають права для власників звичайних акцій на купівлю нових акцій за пільговою ціною. Акціонерам видається документ, на підставі якого вони допускаються до участі в новому випуску акцій. Акціонер, що одержав такий документ, має право його продажу.

Облігації є засобом для залучення фінансів для поглинання. Корпорація – поглинач, яка ставить за мету збільшити свої активи шляхом поглинання іншої корпорації випускає цінні папери, які мають покриватися доходами після захоплення. Ризик за цими облігаціями надвисокий, вони мають спекулятивний рейтинг і отримали назву сміттєвих облігацій. З певним часом облігації цього типу знайшли свого інвестора. Однак, в кінцевому рахунку вони виправдали свою назву “сміття”. В нових корпораціях зростали зобов’я­зання, коефіцієнти боргу перевищували межі, мала місце нездатність обслуговувати процентні платежі. Частина операцій з цими паперами була здійснена з порушенням вимог Комісії, що стало підставою для судового вироку для інвестиційного банку. Було доведено вину в особливо небезпечних для фінансового ринку злочинах, таких як використання комерційної таємниці для одержання прибутку, створення незаконної мережі агентів у справах продажу цінних паперів.

План практичного заняття

1. Особливості розміщення боргових цінних паперів. Платіжний агент та довірена особа емісії.

2. Рейтингові оцінки якості боргових цінних паперів. Процедура присвоєння рейтингу.

3.Провідні рейтингові агентства.

4.Роль інвестиційних банків в процедурі розміщення. Провідні інвестиційні банки

5. Емісія скріпів, райтів, сміттєві облігації.

Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Охарактеризуйте етапи процесу розміщення боргових цінних паперів.

2. Чи передбачає випуск облігацій заставу майна відповідно до обсягу емісії?

3. В чому полягають функції повного андеррайтингу ?

4. Чи впливає рейтинг як незалежна експертна оцінка кредитоспроможності емітента на умови і процентну ставку, доступний обсяг попиту на цінні папери ?

5. Оцінка якості цінних паперів за рейтинговими системами.

6. Чому, якщо фірма використовує консервативні методи обліку, оголошені процентні ставки будуть вважатися "вищої якості"?

7. Чи оприлюднюють агентства зміни в рейтингу незалежно від бажання емітента ?

8. Назвіть провідні рейтингові агентства світу.

9. Особливості емісії скрипів та райтів .

10. Які особливості сміттєвих облігацій ?