Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень

Перший крок реалізації даної методики — визначення чинників, які можуть в значній мірі вплинути на успішність виконання проекту. Серед чинників, що роблять першорядний вплив на ефективність інвестиційного проекту, можуть бути характеристики, представлені вище.

Другий крок — чинники розташовуються в порядку убування пріоритетності. Для цього визначається, якою з них найбільшою мірою вплине на хід реалізації проекту. Далі встановлюється найбільш істотний чинник з тих, що залишилися, і так далі послідовність, що вийшла, заноситься в таблицю 2.1.

Третій крок — оцінка ваговитості (рангу) кожного з перерахованих чинників. Сума рангів всіх чинників повинна бути рівна одиниці. Інакше кажучи, сума по стовпцю 3 таблиці 2.1. повинна бути рівна одиниці.

Четвертий крок — проект(-и) або варіанти одного проекту необхідно оцінити по кожному з чинників (критеріїв) оцінки.

Максимальний бал по будь-якому з чинників для проекту рівний 100, мінімальний – 0. Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на продукцію проекту буде необмеженим, то значення чинника «попит на продукцію (послуги) проекту» для даного варіанту проекту рівний 100 балів.

П'ятий крок — експертна оцінка впливу кожного чинника (графи 9 – 13) виходить шляхом перемножування ваги кожного чинника на оцінку цього чинника для кожного варіанту (графа 3 умножається на графи з 4 по 8 відповідно). Інтегральна експертна оцінка пріоритетності варіантів проекту визначається як сума по графах 9 – 13.

Таблиця 2.1

Форма для експертної оцінки варіантів інвестиційних рішень

Дана методика може застосовуватися як для попереднього відбору найбільш перспективних варіантів здійснення проекту, так і для попереднього визначення здійсненності проекту. У першому випадку для подальшого розгляду залишаються альтернативи, що отримали найвищі результати, в другому — отримана інтегральна експертна оцінка проекту порівнюється з визначеним заздалегідь «обмеженням знизу». Якщо отримане експертним шляхом значення вище встановленої межі, проект визнається здійсненним.

Якщо проект гідний подальшого розгляду, визначають склад відомостей, які буде потрібно для його розробки, включаючи:

- детальний маркетинг;

- інженерно-геологічні дослідження;

- оцінку навколишнього середовища і місцевих джерел сировини;

- політичну обстановку в регіоні, республіці, країні;

- соціокультурну характеристику населення.

Далі можна говорити про складання бізнес-плану. Складений бізнес-план для невеликого комерційного проекту, що не вимагає додаткового інвестиційного циклу, або зв'язаний з невеликими сумами капітальних витрат, може бути прийнятий для подальшої роботи.

Для великих проектів інвестицій такий бізнес-план є лише проміжним документом. Він складається лише з метою визначення: - чи є концепція інвестиційного проекту цікавої і вигідної. І якщо так, то над нею продовжують працювати, визначаючи й оцінюючи економічні і фінансові показники інвестування.

Бізнес-план – це документ, що описує всі аспекти діяльності підприємства, аналізує усі проблеми, з якими воно може зштовхнутися, а також визначає способи рішення цих проблем.

Тому правильно складений бізнес-план може відповідати на запитання: чи варто узагалі вкладати гроші в цей проект, чи принесе він доходи, які окуплять усі витрати.