Види та способи бюджетування

Виділяють 2 основних види бюджетів:

1. гнучкий бюджет;

2. фіксований бюджет.

У гнучких бюджетах планові розрахунки витрат і фінансових результатів прив’язуються до обсягів виробництва та реалізації продукції.

В залежності від масштабу діяльності перемінні та змішані витрати змінюються, а постійні залишаються незмінними. Тому в гнучкому бюджеті указується ставка

перемінних витрат на одиницю продукції та приріст змішаних витрат на одиницю приросту обсягу продукції. Ця ставка розраховується як норма, помножена на ціну. Постійні витрати виділяються окремо. За допомогою формули, що пов’язує витрати та обсяг виробництва, можна розробляти кошториси та плани для різних рівнів ділової активності. За принципом гнучкого бюджету планують виручку, витрати на основні матеріали, відрядну зарплату і т. ін.

До цього виду бюджетів належить бюджет витрат, які відносяться до умовно змінних (змінюються пропорційно до обсягів виробництва).

Показники фіксованих бюджетів не змінюються зі зміною обсягів виробництва.

Прикладом фіксованих бюджетів може бути план витрат на НДДКР, на рекламу, бюджет адміністративних витрат тощо.

Виділяють наступні різновиди фіксованих бюджетів:

1. Бюджети “від досягнутого” складають на підставі статистики минулих періодів з урахуванням можливої зміни умов діяльності підприємства.

2. Бюджети “з нуля” розробляють, виходячи з припущення про те, що для даного сегмента всередині підприємства бюджет складається вперше. Це рятує від минулих помилок. Даний різновид фіксованого бюджету можна використовувати при розробці бюджетів на маркетинг, НДДКР, ремонтні роботи й ін.

3. Бюджети з проробленням додаткових варіантів відрізняються від звичайних бюджетів “від досягнутого” виконуваним аналізом різних варіантів. Цей підхід є проміжним між бюджетом “від досягнутого” і бюджетом “з нуля”.

Розрізняють 2 способи бюджетування:

1. нуль–базис-бюджетування (ZBB – Zero-Base-Budgeting);

2. традиційне бюджетування.

Методологія нуль–базис-бюджетування використовується у разі заснування нового підприємства, розширення діючих виробничих потужностей (для збільшення обсягів та асортименту продукції) чи в рамках контролінгу витрат з метою виявлення резервів їх зниження.

Головною метою ZBB є визначення оптимального рівня валових витрат підприємства і пріоритетних напрямків використання фінансових ресурсів.

Основні відмінності ZBB від звичайного оперативного фінансового планування полягають в тому, що останнє в більшому ступені орієнтовано на показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть бути невиправдано завищеними). Основою для ZBB є так називана крапка-нуль, тобто планові показники розраховуються на основі нового розрахунку всіх норм і нормативів витрат, їх складу і структури.

Порядок проведення ZBB приведений на рис. 6.2.

Рис. 6.2. Етапи нуль-базис-бюджетування