Види і форми безробіття. Державне регулювання зайнятості

 

В умовах ринкової економіки існує таке явище як безробіття. Згідно з законом України «Про зайнятість» безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку і трудового доходу, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи. Підходящою вважається робота, яка відповідає освіті, професії, кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він мешкає. Рівень заробітної плати повинен бути не меншим ніж середній за даною професією.

Отже, люди, що мають роботу – зайняті, ті, що не мають роботи, але шукають її та готові працювати - безробітні; особи, які не мають роботи і не шукають її – незайняті, вони не належать до складу робочої сили і не враховуються при визначенні рівня безробіття. Це категорія осіб, у яких відсутня орієнтація пошуку роботи, чи ті, хто бажав би працювати, але відмовились від пошуку роботи, тому що втратили надію її знайти.

Рівень безробіттявизначається:

кількість безробітних*100%

кількість зайнятих + кількість безробітних

Безробіття проявляється у двох основних видах: природне і циклічне,кожен з цих видів виступає у різних формах.

Більшість західних економістів вважають закономірним і необхідним існування в умовах ринкової економіки певного рівня безробіття, яке є ознакою мобільного і гнучкого ринку праці і виявляється внутрішньою (природною) потребою економіки. Це безробіття визначає резерв робочої сили, за допомогою якого можна здійснювати перерозподіл трудових ресурсів між галузями і регіонами країни відповідно до потреб економіки. На думку М. Фрідмена, природний рівень безробіття відбиває економічну доцільність використання робочої сили.

Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, структурного. Добровільнебезробіття виникає у тих випадках, коли робітники не бажають працювати за пропоновану їм заробітну плату, але готові стати до роботи при більш високій оплаті праці.

Фрикційнебезробіття. На ринку праці існує безробіття, яке пов'язане з переміщенням населення з однієї місцевості в іншу, з одного підприємства на друге. Цьому може бути багато причин: переїзд на інше місце проживання, зміна спеціальності, підвищення кваліфікації, незадоволення попередньою роботою. Характерною ознакою фрикційного безробіття є його добровільність та очікування роботи у найближчому майбутньому. Для того, щоб робітники знайшли необхідні робочі місця, потрібен час, цей термін пошуку роботи є основою фрикційного безробіття. Воно зумовлене також недосконалістю у технічному функціонуванні ринку праці, відсутністю інформації про вакантні робочі місця. Однак важливо, щоб така незайнятість не була надто тривалою і не охоплювала значну кількість населення країни.

Структурнебезробіття. Головною причиною структурного безробіття є структурні зрушення в економіці, що викликають невідповідність професійно-кваліфікаційної і територіальної структури робочої сили структурі робочих місць, тобто попит і пропозиція робочої сили не співпадають. Структурне безробіття не виключає існування певної кількості вакантних робочих місць. Робітники, які втратили роботу в певних секторах чи регіонах, не можуть бути влаштовані на вільні робочі місця в інших галузях або місцевостях. Це пов'язано з тим, що для отримання нового робочого місця працівником потрібні перепідготовка, підвищення кваліфікації, додаткове навчання або зміна місця проживання. Тому структурне безробіття, на відміну від фрикційного, характеризується більшою тривалістю.

Циклічнебезробіття зумовлено змінами у фазах економічного циклу і, насамперед, кризою і спадом виробництва. Це безробіття пов'язано зі зменшенням реального ВВП та сукупного попиту і звільненням частки робочої сили, що викликає зріст кількості безробітних. У фазах пожвавлення і піднесення зайнятість збільшується. Особливістю цього безробіття є те, що воно знаходиться у циклічному розвитку і через певні проміжки часу повторюються його спади і піднесення.

Таким чином, з точки зору західних економістів, повна зайнятість - це зайнятість на рівні природного безробіття. В цьому випадку відсутнє циклічне безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості.

Марксистський напрям економічної думки вважає основними формами безробіття при капіталізмі плинне, приховане і застійне. Існування неповної зайнятості ці вчені пояснюють закономірностями капіталістичного способу виробництва і особливостями нагромадження капіталу. Попит на робочу силу визначається не усім капіталом, а тією його часткою, яка витрачається на придбання робочої сили. В міру розвитку технічного прогресу питома вага фізичного капіталу (засоби виробництва) підвищується, а доля витрат на робочу силу зменшується, що відбивається у зростанні органічної будови капіталу. Отже, попит на робочу силу відносно зменшується, а якщо величина всього капіталу не змінюється, то потреба у робочій силі зменшується й абсолютно. Це веде до виникнення зайвої робочої сили, тобто безробіття.

Плиннебезробіття проявляється у тому, що частина робочої сили, яка володіє необхідною професійною підготовкою, то позбувається роботи, то знову знаходить її. Це є наслідком циклічного характеру виробництва, структурних і технологічних змін в економіці, диспропорційного розвитку продуктивних сил. Найчастіше плинне безробіття носить коротко- і середньотерміновий характер.

Приховане або аграрнебезробіття більш за все характерне для сільського господарства, де зайві робітники використовуються у виробництві, яке потребує значно меншої кількості робочої сили. Таке безробіття приховується ілюзорною зайнятістю в аграрному виробництві. Крім того, ця зайнятість не забезпечує людині достатніх засобів існування, внаслідок чого робітники змушені шукати додаткову роботу у містах, займатися сезонною роботою та ін. Приховане безробіття може виникати і у містах на підприємствах, де працівники мають неповний робочий день або перебувають у неоплачуваній відпустці.

Застійнебезробіття визначається відсутності роботи тривалим часом або нерегулярністю зайнятості. Це призводить до того, що працівники втрачають кваліфікацію, бажання працювати і відмовляються від пошуку роботи. Деяка частина цих людей відноситься до люмпенів і осіб без певного місця проживання.

Таким чином, на відміну від природного безробіття, можна виділити вимушенебезробіття, коли людина може і хоче працювати, шукає роботу, але не може її знайти, тому що немає вільних робочих місць. Формами цього безробіття є плинне, приховане, застійне, сезонне, технологічне, конверсійне. Сезоннебезробіття обумовлено сезонністю праці у деяких галузях: сільське господарство, будівництво та ін. Технологічнебезробіття виникає внаслідок впровадження нової техніки і технології, модернізації, раціоналізації виробництва, що пов'язане з ліквідацією робочих місць. Причиною конверсійногобезробіття є скорочення виробництва у військово-промисловому комплексі.

Безробіття приносить значні збитки для людини і суспільства. Втрата роботи лишає працівника засобів для існування, завдає йому морально-психологічної травми, приводить до зниження кваліфікації. Національна економіка внаслідок безробіття втрачає частку суспільного продукту. Відомий економіст А. Оукен математично визначив відношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу національного продукту: збільшення безробіття на 1% над природним призводить до втрати реального ВВП на 2,5%.

Державне регулювання зайнятості.Негативний вплив безробіття на соціально-економічний стан суспільства потребує державного регулювання зайнятості. Державне регулювання зайнятості – це система правових, організаційних та економічних заходів щодо забезпечення ефективної зайнятості та раціонального використання робочої сили.

Правовізаходи – це закони та підзаконні акти, які визначають умови зайнятості населення, захист його від безробіття, соціальні гарантії у випадку безробіття, початок працездатного віку, вихід на пенсію та інше.

Організаційнізаходи регулювання зайнятості поділяються на активні і пасивні. Активними є такі: створення нових робочих місць, організація громадських робіт, сприяння розвитку малого бізнесу, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, професійна орієнтація населення і т.і. До пасивних заходів належить виплата допомоги безробітним, асигнування коштів на забезпечення дострокового виходу на пенсію.

Економічніметоди регулювання зайнятості, перш за все, стимулюють попит на робочу силу. До них відносяться: пільгове оподаткування та кредитування галузей і регіонів, де бажано збільшити зайнятість, державні закупівлі товарів і послуг, інвестиції у створення і реконструкцію робочих місць, стимулювання підприємств у забезпеченні зайнятості інвалідів і молоді, прямі виплати підприємствам за кожного найнятого працівника.

 






Дата добавления: 2020-10-14; просмотров: 186; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.027 сек.