Види і зміст навчальних занять

Згідно із наказом Міністерства освіти України від 02.06.93р. №161 “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України ” навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:

· навчальні заняття;

· виконання індивідуальних завдань;

· самостійна робота студентів;

· практична підготовка;

· контрольні заходи.

Навчальні заняття проводяться за затвердженим проректором з навчальної роботи розкладом. Основними видами навчальних занять є лекції, лабораторні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, консультації.

Самостійна роботастудента (СРС) є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від обов’язкових занять час. Під час самостійної роботи над навчальним матеріалом студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Практична підготовкастудентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємств, організацій та установ різних галузей народного господарства.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

Практика студентів є безперервною протягом всього періоду навчання і має структурно-логічну послідовність її проведення для одержання студентами необхідного та достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних напрямів, спеціальностей та спеціалізації професійної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Практики поділяються на навчальні і виробничі, які, в свою чергу, також класифікуються залежно від конкретного напряму, спеціальності, спеціалізації та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців.

До навчальних практик належать: фахова ознайомлювальна, комп’ютерна, обчислювальна та ін.

До виробничих практик належать технологічна, економічна, науково-дослідна, переддипломна та ін.

Заключною ланкою практичної підготовки студентів є переддипломна практика, яка проводиться перед виконанням дипломного проекту (роботи). Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються набуті теоретичні знання, вміння та навички з усіх дисциплін навчального плану, накопичується та опрацьовується конкретний матеріал для виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Необхідним елементом навчального процесу є заходи з контролю якості підготовки фахівців. В університеті використовуються такі види контролю якості навчання: вхідний, поточний, рубіжний, відстрочений та підсумковий. Окремою формою контролю якості навчання є ректорський контроль.

Вхідний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовки студентів з тих дисциплін, які вивчалися раніше, перед вивченням певної дисципліни, або загального рівня підготовки студентів за попередній період навчання. Він проводиться або в перші години занять з цієї дисципліни, або на початку семінару. При цьому можуть використовуватись комплексні контрольні роботи.

Поточний контроль здійснюється викладачем під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Поточний контроль може проводитись у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на лекціях та практичних заняттях, колоквіумів на лабораторних роботах, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Результати поточного контролю враховуються викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний контроль – це контроль знань та вмінь студентів після вивчення певної частини навчальної дисципліни. Він може проводитись у формі тестування, виконання контрольної роботи, розрахунково-графічного або розрахункового завдання тощо. Рубіжний контроль є необхідним при модульній технології навчального процесу.

Відстрочений контрольабо контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на підсумкову оцінку студента і проводиться вибірково з метою вивчення залишкових знань студентів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента .

Ректорський контроль має за мету перевірку якості підготовки студентів як з окремих дисциплін, так і фахової підготовки в цілому.

Ректорський контроль якості підготовки студентів з дисципліни є контролем стійкості знань, вмінь та навичок і проводиться на початку семестру за темами дисципліни, що були вивчені в попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни після повного закінчення її вивчення шляхом виконання студентами комплексної контрольної роботи.

Державна атестація студентів,які закінчили навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться в університеті в формі державного іспиту.

Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки спеціалістів або магістрів, проводиться в університеті на основі захисту атестаційних робіт: дипломних проектів (робіт) – спеціалістів, дипломних робіт – магістрів.