Вживання синонімічних структур

У будь-якій мові існують синтаксичні структури, які можна вивести з так званої «ядерної» структури або звести до неї за допомогою певних перетворень (= синтаксичних трансформацій).

Такі структури мають спільні логіко-синтаксичні зв’язки, разом з тим, кожна з них має власне синтаксичне значення: це значення відрізняє її (= кожну структуру) від значень інших структур цього трансформаційного (синонімічного) ряду.

Наприклад, є вихідна (ядерна) структура з основним значенням:

The doer ← the doer of the action → the action.

З неї можна вивести кілька структур, що зберігають це основне значення. Різниця між ними – додаткові синонімічні значення.

В усіх цих і подібних випадках висловлювання має у своїх інваріантах (тобто однаковою мірою можливих варіантах) спільний зміст, який відрізняється лише додатковою інформацією. Часто саме ця додаткова інформація визначає стилістичну спрямованість висловлювання, вказує на те. в якій сфері спілкування це висловлювання має вживатися. Наприклад, у рідній мові для офіційно-ділового мовлення характерні пасивні конструкції; в англійській мові – це безсполучникове підрядне речення умови (або subjunctive): Had a positive decision been achieved at the general Assembly...

Навпаки, подібна структура в рідній мові (в даному випадку, російській) є характерною для розмовного стилю.

Якщо в синтаксичній структурі ми вживаємо один член синонімічного ряду замість іншого, це не приводить до суттєвої зміни загального змісту висловлювання, і тому для четвертого типу еквівалентності є характерним вживання при перекладі синонімічних структур, що достатньою мірою зберігають синтаксичну структуру оригіналу.

Варіювання порядку слів при перекладі

При варіюванні порядку слів мова йде про пошук аналогічних синтаксичних конструкцій або структурно ідентичних речень з однаковим способом опису ситуації. Функції порядку слів у висловлюванні:

o оформлює певну граматичну категорію;

o забезпечує смисловий зв’язок між частинами висловлювання і між суміжними висловлюваннями (= є засобом комунікативного членування висловлювання і тексту);

o вказує на емоційний характер висловлювання.

Якщо будь-яка з функцій порушена, то порядок слів в еквівалентних висловлюваннях не збігається з аналогічною синтаксичною структурою перекладу.

Зміна кількості і типу речень при перекладі. Існує три види змін: у бік збільшення кількості самостійних речень; у бік зменшення; комплексне варіювання.