Особливості відтворення при перекладі конотативного аспекту значення слова

Найголовнішу роль у передачі конотативного аспекту семантики слова відіграють його компоненти:

o емоційний;

o стилістичний;

o образний.

Слово може бути емоційно забарвленим або емоційно нейтральним:

Таблиця 4.1

Сприймаючи слово, мовець оцінює його як носія додаткової інформації про використання слова у певному типі мовлення:

o розмовному;

o книжному;

o поетичному.

Слід зазначити, що значна кількість слів у мові є нейтральними, тобто такими, що вживаються в різних мовних стилях і типах мовлення.

Нейтральність слова також може становити окремий компонент конотативного значення. Приклад – пари слів, у яких збігається предметно-логічне значення, але відрізняється стилістична характеристика:

Таблиця 4.2

Однакові стилістичні характеристики при перекладі можуть бути у термінів: radiation, feedback – зворотний зв’язок; а також серед загальновживаної лексики. Наприклад: – сон має еквіваленти: дрімота, набуття.

Ці значення розширюють конотативний аспект еквівалентності.

При вживанні подібних відповідностей не в тому стилістичному контексті порушується еквівалентність стилістичної характеристики слів в оригіналі і в перекладі.

Таке порушення легко компенсується, тому що стилістичний компонент значення слова забарвлює не лише саме слово, але й увесь вираз як такий, що належить до певного типу мовлення.

Такий випадок характерний для перекладу художньої літератури і вживається з метою збереження стилістичної еквівалентності.

Слід вирізнити види текстуальних стилів, що охоплюють вживання конотацій при перекладі:

o офіційний;

o урочистий;

o романтичний.

Розглянемо відтворення асоціативно-образного компонента конотативного значення при перекладі.

Семантика деяких слів включає додаткову інформацію, пов’язану з певними асоціаціями в уяві мовців (сніг – крейда (білий колір, але не однакові асоціації), скалка – голка (також різні якості речей). Визначають три різні ступені близькості образних слів в обох мовах:

1. Однакові образно-асоціативні характеристики (сніг – snow, камінь – stone, день – day). У таких випадках досягається найвищий ступінь еквівалентності.

2. Слова, що не є еквівалентами, мають, до того ж, різні предметно-логічні значення. Тоді переклад відбувається шляхом заміни образу.

3. Ознака, що вирізняється – в образному компоненті слова в оригіналі, не вирізняється в словах перекладу. Часто буває, що такого образу взагалі не створено. Тоді відтворення значення є частковим:

Want, colder than Charity... – Нужда, промерзшая до мозга костей...