Внутрішньо-лінгвістичне значення слова

Внутрішньо-лінгвістичне значення (ВЛЗ) слова посідає особливе місце у відношеннях між одиницями оригіналу і перекладу в п’ятому типі еквівалентності.

ВЛЗ слова залежить від положення слова у мовній системі. Будь-яке слово знаходиться у складних семантичних відношеннях з іншими словами даної мови, і ці зв’язки відображаються у його семантиці (= значенні). Наприклад, слово «стіл».

I – Пов’язане з іншими загальними і конкретними назвами предметів меблів: «меблі, лаштунки, стіл, крісло...».

II – Інший тип зв’язку встановлюється між цим словом та іншими словами, які можуть сполучатися з ним у мовленні: дерев’яний, круглий стояти, накривати...».

III – Ще один тип семантичного зв’язку виявляє загальні елементи змісту даного слова з однокореневими словами (столовий, стосуватися застілля; (рос.) застольне, столоваться, застольний; тобто такими, що об’єднані спільною кореневою морфемою.

IV – Зв’язок між окремими значеннями багатозначного слова: board – «рада» і «дошка», тобто два різні значення пов’язані одним спільним словом.

Всі ці значення – і денотативні, і конотативні – в сукупності обумовлюють характер внутрішньо-лінгвістичного значення слова в перекладі. В більшості випадків еквівалентність слів оригіналу і перекладу не залежить від того, чи збереглося ВЛЗ цих слів. Це – значення, «нав’язане» слову системою мови. Це значення містить інформацію, передача якої звичайно не входить до намірів джерела і на яку комуніканти не зважають, вважаючи її елементом оформлення думки, а не самою думкою. Необхідність відтворення компонентів ВЛЗ слова в перекладі виникає лише тоді, коли це значення в оригіналі виступає на перший план, коли до нього привернуто особливу увагу, і через це його компоненти стають комунікативне важливими, домінантними елементами змісту. У цьому випадку передача таких значень є необхідною умовою для досягнення еквівалентності.

Одним з компонентів ВЛЗ є відображення в семантиці слова значень окремих морфем, що складають це слово, наприклад, при злитті у слові кількох морфем. Як правило, складові семантики слова не орієнтуються на морфемний склад, а слово сприймається як семантичне ціле. Наприклад. пароплав, письменник, мандрівник, woodman, machinegun, aircraft, beatnik – значення цих слів не зводиться до суми значень їх складових частин. Але при цьому ці значення присутні в семантиці слова в цілому і при бажанні (або за умови певної інтенції) висуваються на перший план.

У більшості випадків відношенні еквівалентності встановлюються незалежно від морфемного складу пар слів:

In it would be a priceless old chestnut-wood wardrobe and four-poster bed of an excellent period.

Тут еквівалентність встановлюється:

o між словами з однаковими морфемами:

bed – ліжко;

priceless – безцінний (= коштовний):

o між структурно різними одиницями:

old – старовинний (а не старий);

wardrobe – гардероб (можна: шафа для одягу);

four-poster – з балдахіном (на чотирьох опорах);

chestnut-wood – горіховий (з горіхового дерева).

Але є випадки, коли морфемний склад справді має паралельний переклад:

... the nation’s elder were old;

... старійшини ... були старшими.

Часто виникає гра словами, побудована саме на еквівалентності морфемного характеру, а швидше – на часткових втратах морфемної структури з метою досягнення еквівалентності змісту:

- «А чи немає тут миленького?» (sweetheart);

- «Солоденького ви схотіли?» (sweetmeat).

Тут виявилося необхідним відмовитися від прямого перекладу «наречений» і «цукерка», тому що тоді було б втрачено сенс фрази. В нашому перекладі збігаються не кореневі, а афіксальні морфеми (миленький – солоденький).

Інший спосіб відтворення морфемного значення слова оригіналу полягає у відтворенні значень складових морфем у вигляді окремих слів при перекладі. При цьому передається інформація, відсутня в оригіналі. Наприклад:

І am a good bookkeeper – Бухгалтер: Я вмію працювати з конторськими книгами. Тут має сенс перекладати слово частинами, розширюючи зміст кожної морфеми, щоб пов’язати його з контекстом.

При перекладі морфемного складу багатозначних слів також можливі часткові втрати змісту, особливо, якщо за мету ставиться передача додаткової інформації:

Не says he’ll teach you ... – Він кричить, що покаже вам....

... they went to bed – metaphorically – in the dark – ...вони лягли спати – висловлюючись фігурально.

Якщо слово в мові перекладу не є багатозначним, як слово в мові оригіналу, потрібно передати його значення за рахунок значень інших компонентів змісту оригіналу: ... голова над пажами – яка ж ти голова, ти ж так собі – дулька.

Такий спосіб є найбільш характерним у перекладі художніх текстів.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття «еквівалентність перекладу».

2. Назвіть типи еквівалентності.

3. Еквівалентність перекладу при передачі семантики мовних одиниць.

4. Коли відбувається використання синонімічних структур?

5. Варіювання порядку слів при перекладі.

6. Можливі розбіжності в предметно-логічному значенні еквівалентних слів в оригіналі і в перекладі.

7. Які особливості відтворення при перекладі конотативного аспекту значення слова?