Аналіз ліквідності балансу підприємства

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце наступні співвідношення:

(9.8)

Оскільки ці співвідношення не витримуються (табл. 9.6), баланс підприємства є неліквідним.

При вивченні балансу варто звернути увагу на дуже важливий показник чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти. Це абсолютний показник, за допомогою якого також можна оцінити ліквідність підприємства.

Чистий оборотний капітал дорівнює різниці між оборотними активами підприємства та його короткостроковими пасивами.

Зміна рівня ліквідності визначається за зміною (динамікою) абсолютного показника чистого оборотного капіталу. Він залишає величину, що лишилася після погашення всіх корострокових зобов’язань. Отже, ріст цього показника – підвищення рівня ліквідності підприємства.

Для якісної оцінки платоспроможності й ліквідності балансу, необхідний розрахунок коефіцієнтів ліквідності:

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці коефіцієнти, що розраховуються на основі даних форми №1 “Баланс" шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достатність поточних активів для погашення боргів на протязі року.

Поточні активи – це активи, які постійно обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. До поточних активів відносяться:

1. Оборотні активи. Згідно П(С)БО 2 "Баланс", оборотні активи – це грошові кошти і їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. У балансі вони відбиваються в рядках 100 – 260 розділу ІІ активу.

2. Витрати майбутніх періодів. Відношення витрат майбутніх періодів до поточних активів пояснюється наступним: незважаючи на те, що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради отримання прибутку, очікуваною в майбутньому, цілком ймовірно, що частка цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Прикладом витрат майбутніх періодів є витрати, пов'язані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; передплата на газети, журнали та ін. Отже, в рядку 270 балансу в складі витрат майбутніх періодів враховуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і в більш пізній час. Потрібно нагадати, що статті балансу, що включають активи або зобов'язання, які підлягають використанню (погашенню) як протягом періоду, меншого ніж 12 місяців з дати балансу, так і в більш тривалий період часу повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців з дати балансу. Таким чином, інформацію про витрати майбутніх періодів, що підлягають списанню протягом 12 місяців з дати балансу, можна отримати, використовуючи дані рядка 270 балансу і приміток до звітів.

В табл. 9.7 приведений розрахунок поточних активів на основі даних балансу.

Таблиця 9.7