Аналіз фінансової стійкості підприємства

Ознаками стійкості фінансового стану підприємства є:

- досягнення намічених розмірів прибутку і рентабельності (від суми прибутку залежать можливості підприємства щодо створення фондів, кошти яких можуть направлятися на економічні і соціальні цілі);

- оптимальний розподіл прибутку, що залишається в розпорядженні трудового колективу. Трудовий колектив з урахуванням досягнутого рівня розвитку підприємства, ступеня вирішення соціальних проблем і перспектив розвитку визначає, скільки прибутку необхідно направити на збільшення фонду основних засобів, оборотних коштів, на придбання акцій, облігацій і т.ін.;

- ліквідність балансу, що відбиває сприятливе співвідношення (не більш ніж 1:1) між сумою його фінансових зобов'язань і вартістю активів (коштів, цінних паперів, оборотних матеріальних активів), що швидко реалізуються і при необхідності можуть бути спрямовані на погашення зобов'язань;

- наявність власних оборотних коштів не нижче планового розміру, в іншому разі підприємство не має можливості створити необхідні запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції для безперебійного, ритмічного випуску продукції;

- раціональне використання основних засобів, скорочення невстановленого устаткування, незавершеного будівництва і т.ін.;

- раціональне використання власних і позикових засобів, оптимальне розміщення їх на стадіях кругообігу, недопущення вкладень оборотних коштів у наднормативні запаси і витрати, відволікання на позапланові цілі;

- платіжна дисципліна підприємства, тобто своєчасність розрахунків з постачальниками, робітниками та службовцями, фінансовими органами, банками.

Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

З метою деталізації аналізу фінансового стійкості доцільно розглянути багаторівневу схему покриття виробничих запасів і витрат .

У ході виробничої діяльності на підприємстві йде постійне формування (поповнення) запасів товарно-матеріальних цінностей. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові. Аналізуючи відповідність або невідповідність коштів для формування запасів, визначають абсолютні показники фінансової стабільності.

Для повного відображення різних видів джерел у формуванні запасів використовуються наступні показники.

1. Наявність власних оборотних коштів (Е_С):

Е_С = П1 – А1, (9.1)

де П1 – джерела власних коштів;

А1 – необоротні активи.

Е_C = р.380 – р.080

2. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів (Ет):

Е_T = Е_C + П3 = (П1 – А1) + П3, (9.2)

де П3 – довгострокові зобов'язання.

Е_T = p.380 – p.080 + p.480

3. Загальна величина основних джерел коштів для формування запасів (Е_å):

Е_å = Е_T + K^t = (П1 – А1) + П3 + K^t, (9.3)

де K^t – короткострокові зобов'язання.

Е_å = p.380 – p.080 + p.480 + p.500

На основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, що формують запаси для виробничої діяльності, розраховуються величини, що дають оцінку розміру джерел для покриття запасів.

1. Надлишок чи недолік власних оборотних коштів

+ Е_C = Е_C – Z , (9.4)

де Z – величина запасів (р.100 ÷ 140).

2. Надлишок чи недолік власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів:

+ Е_T = Е_T – Z , (9.5)

3. Надлишок чи недолік загальної величини основних джерел для формування запасів:

+ Е_å = Е_å – Z, (9.6)

При визначенні типу фінансової стабільності варто використовувати показник:

S = {S₁(x₁);S₂(x₂);S₃(x₃₎}, (9.7)

де х₁ = +Е_C;

x₂= +Е_T;

x₃ = + Е_å

Функція S(x) визначається в такий спосіб:

Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості підприємства (табл. 9.2).

Таблиця 9.2