Факторний аналіз прибутку, тис. грн.

Як відомо, розмір чистого доходу від реалізації залежить від таких чинників, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації і кількість реалізованої продукції. Таку залежність можна записати у вигляді формули 8.9:

В = ПВ ´ N ´ Ц, (8.9)

де ПВ – показник структури реалізованої продукції;

N – обсяг реалізації продукції;

Ц – ціна продукції.

Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна представити у вигляді такого виразу:

C= ПВ´N ´Впер, (8.10)

де ПВ – показник структури зробленої продукції;

N – обсяг виробництва продукції;

Впер – перемінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

Використовуючи дані Звіту про фінансові результати, визначити вплив усіх перерахованих чинників на фінансовий результат неможливо, тому що нам не відомі ні питома вага реалізованої і зробленої продукції, обсяг випуску і реалізації, ні ціна, ні собівартість одиниці. У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованої продукції, обсягу випущеної продукції.

Припустимо, що ціни на продукцію в звітному році зросли на 5%, тобто індекс цін (Іц) склав 1,05.

Визначимо вплив чинників на зміну чистого доходу від реалізації. Загальну зміну чистого доходу від реалізації знаходимо за формулою:

DВзаг = В₁ – В₀= 4718,0 – 4234,0 = 480,0 тис. грн. (8.11)

Тобто за звітний період виручка від реалізації продукції збільшився на 480,0 тис. грн.

Ця зміна є результатом впливу двох чинників:

- ціни реалізації;

- обсягу реалізованої продукції (з обліком структури).

Розрахунок впливу ціни реалізації можна визначити, використовуючи формулу 8.12:

DВц = В₁ – В₁ : Іц = 4718,0 – 4718,0 : 1,05 = 224,7 тис. грн. (8.12)

Вплив обсягу реалізованої продукції (з обліком структури) встановимо за формулою:

DВ_ПВ,N = В₁ : Іц – В₀ = 4718,0 : 1,05 – 4234,0 = 259,3 тис. грн. (8.13)

Таким чином, зріст цін сприяв збільшенню чистого доходу від реалізації на 224,7 тис. грн., а зменшення обсягу випуску – збільшенню чистого доходу від реалізації на 259,3 тис. грн. Як випливає з розрахунків, на підприємстві спостерігається звужування виробництва.

Аналогічно розраховується вплив чинників на зміну собівартості реалізованої продукції (формула 8.14):

DСзаг = С₁ – С₀= 3411,0 – 3167,0 = 244,0 тис. грн. (8.14)

Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх чинників, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді визначимо цей вплив за формулою:

DСц = С₁ – С₁ : Іц = 3411,0 – 3411,0 : 1,05 = 162,4 тис. грн. (8.15)

Вплив обсягу реалізованої продукції (з обліком структури) на собівартість визначимо за формулою:

DС_ПВ,N = С₁ : Іц – С₀ = 3411,0 : 1,05 – 3167,0 = 81,6 тис. грн. (8.16)

Таким чином, за рахунок збільшення обсягу випуску собівартість продукції зменшилася на 81,6 тис. грн., за рахунок зміни цін – на 162,4 тис. грн.

Як випливає з розрахунків, зміна цін уплинула на чистий прибуток у складі двох показників:

- чистий дохід;

- собівартість.

Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку в складі чистого доходу собівартості носить різний характер: ріст чистого доходу від реалізації сприяє росту чистого прибутку, а ріст собівартості сприяє зменшенню прибутку. З огляду на це вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити за формулою 8.17:

ΔЧПц = ΔВц – ΔСц = 224,7 – 162,4 = 62,3 тис. грн. (8.17)

За рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 62,3 тис. грн.

А тепер розрахуємо вплив інших чинників на зміну розміру чистого прибутку.

При визначенні впливу зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат варто врахувати, що це чинник зворотного впливу стосовно прибутку. У зв'язку з цим у розрахункову формулу 8.18 добавляється знак "–".

DЧП_В = – [(АВ₁ + ЗВ₁ + ІОВ₁ ) – (АВ₀ + ЗВ₀ + ІОВ₀)], (8.18)

де DЧП_В – зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини указаних витрат.

Цей вплив склав:

DЧП_В = – [(33,1 + 2,7 +22,1) – (25,9 + 4,6 + 17,1)] = -10,3 тис. грн.

Це означає, що перевитрата по непрямих витратах привела до зниження прибутку в звітному році на 10,3 тис. грн.

Розрахунок впливу зміни величини інших операційних доходів на зміну розміру чистого прибутку описується формулою 8.19:

DЧП_ІОД = ІОД₁ – ІОД₀,= 34,0 – 21,3 = 12,7 тис. грн., (8.19)

де DЧП_ІОД – зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових прибутків.

За даними аналізуємого підприємства, чистий прибуток збільшився на 12,7 тис. грн. за рахунок збільшення величини інших операційних доходів. Аналогічним способом визначаємо вплив зміни величини доходу від участі в капіталі за формулою:

DЧП_ДУК = ДУК₁ – ДУК₀,= 2,9 – 6,1 = -3,2 тис. грн., (8.20)

де DЧП_ДУК – зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми доходу від участі в капіталі.

Цей чинник негативно впливав на зміну чистого прибутку.

Вплив зміни величини інших фінансових доходів і інших доходів обчислюємо за формулою:

DЧП_ФД = [(ІФД₁+ІД₁) – (ІФД₀+ІД₀)], (8.21)

де DЧП_ФД – зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини фінансових доходів.

Цей вплив склав:

DЧП_ФД = [(12,7+5,7) – (11,3+14,6)] = – 7,5 тис. грн.

Розмір чистого прибутку знизився за рахунок зменшення суми фінансових доходів на 7,5 тис. грн.

Для розрахунку впливу зміни величини фінансових витрат використовуємо формулу 8.22:

DЧП_ФВ= -[(ФВ₁+ІВ₁) – (ФВ₀+ІВ₀)], (8.22)

де DЧП_ФВ – зміна чистого прибутку за рахунок зміни розміру фінансових витрат.

На аналізуємому підприємстві цей вплив склав:

DЧП_ФВ= -[(21,3+17,9)-(19,7+16,8)]=-2,7 тис. грн .

Тобто чистий прибуток знизився за рахунок збільшення суми понесених фінансових витрат на 2,7 тис. грн.

При визначенні впливу величини сплаченого податку на прибуток справедлива формула 8.23:

DЧП_ПНП = – (ПНП₁ -ПНП₀), (8.23)

де DЧП_ПНП – зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини сплаченого податку на прибуток.

Цей вплив склав:

DЧП_ПНП = – (379,6 -311,0) = -68,6 тис. грн.

Збільшення розміру сплаченого податку на прибуток спричинило зниження розміру чистого прибутку на 68,6 тис. грн.

Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції також може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться. Узагальнимо в табл. 8.7 вплив чинників, що впливають на розмір чистого прибутку аналізованого підприємства.

Таблиця 8.7

Зведена таблиця впливу чинників
на чистий прибуток звітного періоду

Таким чином, вплив усіх наведених вище чинників на чистий прибуток аналізуємого підприємства має позитивне значення і складає 160,4 тис. грн. у звітному періоді.

Головний факторний ланцюжок, який формує прибуток, може мати такий вигляд:

витрати Þ обсяг виробництва Þ прибуток

Складові цього ланцюжка повинні знаходитись під постійною увагою і контролем. Ця задача вирішується на основі організації врахування витрат за системою “директ-костинг”, значення якої зростає в умовах ринкових відносин.

Першою особливістюсистеми “директ-костинг” є поділ витрат на постійні та змінні. Змінні витрати прямо залежать від обсягу та асортименту продукції, що випускається. Навпаки, постійні витрати не залежать від зміни обсягу продукції. Незважаючи на деяку умовність розподілу витрат на постійні та змінні, цінність такого поділу полягає в спрощенні врахування і підвищенні оперативності отриманих даних про прибуток.

Друга особливість системи “директ-костинг” – поєднання виробничого і фінансового обліку. Основна модель звіту для аналізу прибутку виглядає таким чином:

Обсяг реалізації – 4 718 тис. грн.

Змінні витрати – 2 136 тис. грн.

Маржинальний прибуток – 2 582 тис. грн.

Постійні витрати – 1 275 тис. грн.

Прибуток – 1 307 тис. грн.

З одного боку, маржинальний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами. З другого – це сума постійних витрат і прибутку. Все це дозволяє складати багатоступінчасті звіти, що важливо для деталізації аналізу.

Третьоюособливістю системи “директ-костинг” є багатостадійність складання звіту. В звіті про прибуток змінні витрати можна поділити на виробничі та невиробничі; в цьому випадку звіт стане триступінчастим.

Четверта особливість системи “директ-костинг” – розробка методики економіко-математичного і графічного подання й аналізу звітів для прогнозу чистих прибутків.

У прямокутній системі координат будується графік залежності собівартості і прибутку від кількості одиниць випущеної продукції. По вертикалі подаються дані про собівартість і прибуток, а по горизонталі – кількість одиниць продукції (рис. 8.4). У точці критичного обсягу виробництва К немає прибутку і немає збитку. Справа від неї знаходиться зона прибутку. Для кожного значення Q (кількість одиниць продукції) чистий прибуток визначається як різниця між розміром маржинального прибутку і постійних витрат.

Рис. 8.4. Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку (К – точка критичного обсягу виробництва)

Зліва від критичної точки розташована зона збитків, що виникла в результаті перевищення розміру постійних витрат над розміром маржинального доходу.

Користуючись графіком (рис. 8.2), можна провести деякі розрахунки для аналізу залежності “витрати – обсяг виробництва – прибуток”. У точці критичного обсягу отримали:

ОВ ´ Ц – ОВ ´ З_В – П_В = 0, (8.24)

де ОВ – обсяг виробництва;

Ц – ціна одиниці продукції;

З_В – змінні витрати;

П_В – постійні витрати.

Тоді критичний обсяг виробництва буде дорівнювати:

(8.25)

Перетворення формули (8.25) розкриває зв’язок обсягу продукції і відносного маржинального доходу:

(8.26)

де р – відносний рівень питомих змінних витрат у ціні продукту (р = З_В : Ц);

(1 – р) – відносний прибуток.

Точка критичного обсягу виробництва розташується вище, якщо збільшення постійних витрат буде інтенсивнішим. Розподіл витрат на постійні і змінні та використання маржинального прибутку дозволить більш правильно проаналізувати різні варіанти управлінських рішень для вибору найбільш оптимального з них. Впровадження цієї методики в практику українських підприємств буде мати велике значення.