Факторний аналіз матеріаломісткості окремих видів продукції

У порівнянні з планом рівень матеріаломісткості знизився по про­дук­ції В за рахунок більш економного використання матеріалів, а по про­дук­ції А матеріаломісткість зросла через перевитрату матеріалів на одиницю про­дукції відносно норми і у зв'язку з підвищенням їх вартості, а по про­дук­ції Б – через перевитрату матеріалів і оптових цін на продукцію.

Згідно з розглянутою схемою насамперед потрібно встановити, як змі­нилася загальна матеріаломісткість за рахунок структури виробленої продукції і матеріаломісткості окремих видів продукції:

МЕ = S (СТ_і ´ ЧМЕ_і), (3.92)

де СТ_і – структура виробленої продукції;

ЧМЕ_і – матеріаломісткість окремих видів продукції.

Для цього можна застосувати метод абсолютних різниць:

DМЕ_ст. = S (СТ_ф – СТ_пл.) ´ ЧМЕ_іпл. (3.93)

DМЕ_{Ч Ме} = S (ЧМЕ_іф – ЧМЕ_іпл.) ´ СТ_Ф. (3.94)

За даними табл. 3.64 загальна матеріаломісткість продукції зро­сла в порівнянні з планом на 0,9 коп., у тому числі у зв'язку із зміною струк­ту­ри виробництва продукції на 0,163 коп., а за рахунок зміни матеріало­місткості окремих видів продукції – на 0,737 коп.

Таблиця 3.64

Розрахунок впливу чинників на загальний рівень
матеріаломісткості, коп.

Матеріаломісткість окремих видів продукції (ЧМЕ_і), у свою чергу, за­ле­жить від питомої матеріаломісткості (ПМЕ_і) (вартості витрачених ма­те­рі­алів на одиницю продукції) і рівня відпускних цін на продукцію (ЦП_і), для розрахунку впливу яких використовується метод ланцюгової підстановки або інтегральний метод:

(3.95)

Як видно з табл. 3.65, матеріаломісткість продукції В знизилася за рахунок зменшення питомої матеріаломісткості цих виробів, яка у свою чер­гу залежить від кількості (маси) витрачених матеріальних ресурсів на випуск виробів і їх вартості, а по А і Б продукції – зросла за рахунок того ж фактору.

Таблиця 3.65

Розрахунок впливу чинників на рівень матеріаломісткості
окремих видів продукції

. (3.96)

Для розрахунку впливу цих чинників можна використати прийом абсо­лютних різниць:

DПМЕ_пв = S (ПВ_фі – ПВ_плі) ´ ЦМ_плі, (3.97)

DПМЕ_цм = S (ЦМ_фі – ЦМ_плі) ´ ПВ_фі, (3.98)

де ПВ_фі – кількість витрачених матеріальних ресурсів на випуск виробів;

ЦМ_фі – вартість витрачених матеріальних ресурсів на випуск виробів.

Розрахунки, наведені в табл. 3.66, показують, що питома ма­тері­ало­місткість продукції А зросла як за рахунок перевитрати матеріальних ре­сур­сів відносно планових норм (внутрішній чинник), так і за рахунок під­вищ­ення вартості матеріалів у зв'язку з інфляцією (зовнішній чинник), питома матеріаломісткість продукції Б, незважаючи на зниження цін на си­ро­вину, збільшилася у зв'язку з великими витратами сировини на їх ви­роб­ництво, а питома матеріаломісткість продукції В зменшилась через від­носно суттєве падіння цін на сировину.

Таблиця 3.66

Розрахунок впливу чинників
на питому матеріаломісткість продукції

Витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції можуть зміню­ва­тися за рахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і тех­нологій виробництва, зміни норм витрат, відходів, втрат і т. д.

Вартість сировини і матеріалів залежить також від їх якості, від їх струк­тури всередині кожної групи, ринків сировини, зростання цін на них у зв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат й інше. Вплив їх на рівень матеріаломісткості можна визначити таким чином:

(3.99)

де DМЕ_{хі –} абсолютний приріст матеріаломісткості за рахунок і-го чин­ника;

DМВ_хі – абсолютний приріст матеріальних витрат за рахунок і-го чинника.

Якщо який-небудь чинник впливає одночасно на суму матеріальних витрат і обсяг виробництва продукції, то розрахунок проводиться за фор­му­лою:

. (3.100)

Головна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витрати сировини на одиницю продукції, пошуку резервів його скорочення. У про­це­сі подальшого аналізу необхідно встановити, як змінився випуск про­дук­ції за рахунок цих чинників.

Визначимо, як зміна матеріаломісткості позначається на випуску продукції. Для цього скористаємося допоміжною табл. 3.67.

Таким чином, доведення матеріаломісткості до рівня минулого року дозволить скоротити матеріальні витрати на 1,769 тис. грн. і збільшити випуск продукції на 7,6514 тис. грн.

На матеріаломісткість впливають різні чинники. Побудуємо мульти­плі­кативну модель, з допомогою якої встановимо вплив ряду основних чинників на величину показника, що аналізується.

Таблиця 3.67