Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві
В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає одним з найважливіших напрямків збільшення прибутку підприємств. Підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впровадження нових технологій, удосконалення управління, зокрема систематичний економічний аналіз матеріальних та енергетичних витрат.
Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів повинен:
- визначити дійсне становище стосовно витрат матеріальних ресурсів на підприємстві;
- розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий певний рівень у витрачанні цих ресурсів;
- розробити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і економного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.
До узагальнюючих показників витрачених матеріалів відносяться матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.
Матеріаловіддача визначається відношенням вартості виробленої продукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції відносно вартості кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т. д.).
Матеріаломісткість продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на виробництво одиниці продукції. Розрізнюють наступні показники матеріаломісткості:
а) окремі показники матеріаломісткості (сировиномісткість, металомісткість, паливомісткість, енергомісткість та ін.);
б) питома матеріаломісткість, яка поділяється на параметричну і конструктивну. Параметрична обчислюється за основними параметрами, що характеризують ефективність експлуатації виробу, і визначається відношенням суми витрачених матеріалів на одиницю технічного параметру з урахуванням її споживчих властивостей. Конструктивна матеріаломісткість розраховується як відношення чистої ваги виробу до певних одиниць технічних параметрів. Різниця між параметричною і конструктивною матеріаломісткістю показує втрати матеріалів під час виробництва виробів;
в) відносна матеріаломісткість – це відношення конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Цей показник дозволяє перевірити рівень прогресивності норм витрат матеріалів.
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному значенні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває чинники її зростання.
Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує наскільки економко використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше одиниці, то матеріальні ресурси використовувалися економніше.
Деякі показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткості, металомісткості, паливомісткості, енергомісткості й ін.), а також характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).
Питома матеріаломісткість може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво і-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).
Показником використання матеріальних ресурсів у виробництві є коефіцієнт використання матеріалів:
, (3.73)
де К – коефіцієнт використання матеріалів.
Аналогічно визначається коефіцієнт втрат (Квтрат) і коефіцієнт технологічних відходів (К технологічних відходів):
(3.74)
(3.75)
Розрахунок інтегрального коефіцієнта використання предметів праці (К інтегральний) здійснюється за формулою:
К інтегральний = 1 – К втрат – Ктехнологічних відходів. (3.76)
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.
Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначити за різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх використання:
ВП = МВ ´ МО; (3.77)
, (3.78)
де ВП – випуск продукції;
МВ – витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції;
МО – матеріаловіддача;
МЕ – матеріаломісткість.
Для розрахунку впливу чинників на обсяг випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати прийоми ланцюгової підстановки або інтегральний метод (табл. 3.60).
Таблиця 3.60
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 3639;