Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві

В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає од­ним з найважливіших напрямків збільшення прибутку підприємств. Під­вищ­ен­ню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впро­вад­ження нових технологій, удосконалення управління, зокрема система­тич­ний економічний аналіз матеріальних та енергетичних витрат.

Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів по­винен:

- визначити дійсне становище стосовно витрат матеріальних ресурсів на підприємстві;

- розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий певний рі­вень у витрачанні цих ресурсів;

- розробити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і еко­номного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.

До узагальнюючих показників витрачених матеріалів відносяться ма­те­ріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зро­стання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матері­аль­них витрат у собівартості продукції.

Матеріаловіддача визначається відношенням вартості виробленої про­дукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує від­дачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції відносно вартості кож­ної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т. д.).

Матеріаломісткість продукції розраховується відношенням суми ма­теріальних витрат до вартості виробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на ви­роб­ництво одиниці продукції. Розрізнюють наступні показники ма­теріало­місткості:

а) окремі показники матеріаломісткості (сировиномісткість, метало­міст­кість, паливомісткість, енергомісткість та ін.);

б) питома матеріаломісткість, яка поділяється на параметричну і кон­стру­ктивну. Параметрична обчислюється за основними параметрами, що характеризують ефективність експлуатації виробу, і визначається відно­шен­ням суми витрачених матеріалів на одиницю технічного параметру з ура­ху­ванням її споживчих властивостей. Конструктивна матеріало­міст­кість розраховується як відношення чистої ваги виробу до певних одиниць технічних параметрів. Різниця між параметричною і конструктивною мате­ріало­місткістю показує втрати матеріалів під час виробництва виробів;

в) відносна матеріаломісткість – це відношення конструктивної ма­те­ріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Цей показник дозволяє перевірити рівень прогресивності норм витрат матеріалів.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і ма­теріальних витрат визначається відношенням індексу валової або то­вар­ної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у від­носному значенні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває чин­ни­ки її зростання.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної су­ми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об­сяг випущеної продукції. Він показує наскільки економко викори­сто­ву­ються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати в по­рів­нян­ні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свід­чить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво про­дук­ції, і навпаки, якщо менше одиниці, то матеріальні ресурси викори­сто­ву­ва­лися економніше.

Деякі показники матеріаломісткості застосовуються для характе­рис­ти­ки ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткості, металомісткості, паливомісткості, енергомісткості й ін.), а також характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (від­но­шен­ня вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її опто­вої ціни).

Питома матеріаломісткість може бути обчислена як у вартісному ви­ра­жен­ні, так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (від­но­шення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на вироб­ниц­тво і-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

Показником використання матеріальних ресурсів у виробництві є кое­фіцієнт використання матеріалів:

 

, (3.73)

де К – коефіцієнт використання матеріалів.

 

Аналогічно визначається коефіцієнт втрат (Квтрат) і коефіцієнт техно­ло­гічних відходів (К технологічних відходів):

 

(3.74)

 

(3.75)

 

Розрахунок інтегрального коефіцієнта використання предметів праці (К інтегральний) здійснюється за формулою:

 

К інтегральний = 1 ­– К втрат – Ктехнологічних відходів. (3.76)

 

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності вико­ри­стання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини змі­ни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначити за різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є змі­на суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх ви­ко­ри­стання:

 

ВП = МВ ´ МО; (3.77)

 

, (3.78)

де ВП – випуск продукції;

МВ – витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції;

МО – матеріаловіддача;

МЕ – матеріаломісткість.

 

Для розрахунку впливу чинників на обсяг випуску продукції за пер­шою моделлю можна застосовувати прийоми ланцюгової підстановки або інтегральний метод (табл. 3.60).

Таблиця 3.60






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2995; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.011 сек.