Аналіз ефективності використання сировини на випуск виробу
Показники | Початок місяця | Кінець місяця | Відхилення |
1. Кількість заготовленої сировини, кг | +5 | ||
2. Зміна залишків, що переходять з періоду в період, кг | +20 | – 4 | – 24 |
3. Відходи сировини, кг | 1,5 | 1,7 | +0,2 |
4. Витрати сировини на виробництво продукції, кг | 103,5 | 132,3 | +28,8 |
5. Витрати сировини на виробництво одиниці продукції, кг | 0,08625 | 0,08535 | –0,00089 |
6. Кількість випущеної продукції, шт. | +350 |
Якщо відомо, за рахунок чого змінилася матеріаловіддача (матеріаломісткість), то неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цього необхідно приріст матеріаловіддачі за рахунок 1-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат. Зміна обсягу виробництва продукції за рахунок матеріаломісткості визначається за допомогою прийому ланцюгових підстановок (табл. 3.61).
Таблиця 3.61
Розрахунок впливу чинників
на випуск виробу способом абсолютних різниць
Чинник | Алгоритм розрахунку | Розрахунок впливу | Обсяг впливу, шт. |
1. Кількість заготовленої сировини | (ЗСф – ЗСпл) / ПВпл | (130 – 125) / 0,08625 | |
2. Зміна залишків | -(Зф – Зпл) / ПВпл | -(– 4 – 20) / 0,08625 | |
3. Зміна кількості відходів | -(ВХФ – ВХпл) / ПВпл | -(1,7 – 1,5) / 0,08625 | – 2 |
4. Зміна питомих витрат | -(ПВф – ПВПЛ) ВПф / Впл | -(0,08535 – 0,08625) 1550 / 0,08625 | |
Усього | + 350 |
Більш детальний аналіз можна зробити відносно кожного виду матеріальних ресурсів. При цьому використовується наступна модель випуску продукції:
(3.79)
де ВПi – випуск продукції з i-го виду сировини;
ЗСi – кількість заготовленої сировини i-го виду;
DЗi – зміна перехідних залишків сировини;
ВХi – відходи сировини;
ПВi – витрати i-го виду сировини на одиницю продукції.
;
;
;
;
Загальна зміна обсягу випуску продукції:
ВПзаг = 1550 – 1200 = 350 (шт.),
у тому числі за рахунок зміни:
а) маси заготовленої сировини: DВПзс = 1258 – 1200 = + 58 (шт.);
б) перехідних залишків сировини: DВПз = 1536 – 1258 = + 278 (шт.);
в) відходів сировини: DВПвх = 1534 – 1536 = – 2 (шт.);
г) питомої витрати сировини: DВПпв = 1550 – 1534 = +16 (шт.).
Таким чином, план стосовно виробництва виробу перевиконаний в основному через збільшення маси заготовленої сировини і великої кількості перехідних залишків. Унаслідок понадпланових відходів сировини випуск продукції зменшився на 2 шт.
За такою моделлю можна розрахувати й резерви зростання випуску продукції за рахунок збільшення кількості сировини, скорочення її відходів і витрат на одиницю продукції. Зменшити витрати сировини на виробництво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, удосконалення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення її втрат під час зберігання, недопущення браку, максимального використання відходів і т. д.
Критерій фактичних матеріальних витрат має певну погрішність. Тому доцільно використати як критерій фактичні матеріальні витрати звітного і минулого року, а на їх основі розрахувати усереднений відсоток зміни обсягу виробництва.
Роль і значення аналізу матеріальних ресурсів в умовах ринкових відносин зростають. Але проведення аналізу ускладнене через невідповідність статистичної звітності зростаючим вимогам аналізу і оцінки господарських результатів.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2309;