Аналіз трудомісткості виробничої програми

Показники Формалізований запис Значення, тис. нормо-годин
1. Трудомісткість виробничої програми попе­ред­нього року 10561,104
2. Базисна трудомісткість фактично ви­пуще­ної продукції 8348,432
3. Фактична трудомісткість ви­робничої про­гра­ми 10165,512
4 Загальна зміна трудоміст­кості виробничої про­грами (ряд. З – ряд. 1), у тому числі –395,592
а) за рахунок зміни обсягу випущеної про­дук­ції –2 212,672
б) за рахунок зміни трудомісткості конкретних виробів +1 817,08

 

Згідно з даними табл. 3.34 загальна трудомісткість виробничої про­грами в порівнянні з базисним періодом знизилася на 395,592 тис. лю­ди­но-годин. Однак таке зниження обумовлене зміною обсягу випуску про­дук­ції на 2 212,672 тис. людино-годин, тоді як трудомісткість конкретних ви­робів виросла на 1817,08 тис. людино-годин.

Відхилення фактичної трудомісткості виробництва продукції від ба­зис­ної виникло як наслідок впливу багатьох факторів, насамперед вико­нання плану організаційно-технічних заходів, зміни рівня механізації та авто­матизації виробництва кожного виду робіт, рівня кооперування, струк­ту­ри, асортименту та ін.

Аналіз плану організаційно-технічних заходів дозволяє встановити заходи, виконані не в повній мірі чи з порушенням термінів, не виконані взагалі, та за кожним з них розрахувати зміну трудомісткості і про­дук­тивності праці. Зниження (підвищення) трудомісткості за кожним заходом розраховується добутком різниці між трудомісткістю одиниці кожного ви­ду продукції до і після його впровадження на відхилення між фактичним та базовим обсягом випуску продукції.

На рівень та динаміку трудомісткості виробництва продукції значно впливає нормування праці. Аналіз стану і якості нормування праці про­во­диться за станом охоплення робіт нормуванням, обґрунтованістю і напру­женістю чинних норм та оцінкою ступеня їх виконання. Частку нормованих робіт у їх загальному обсязі аналізують як у розрізі окремих виробництв, так і за категоріями працівників і в середньому на під­приємстві. Ступінь прогресивності норм визначається за часткою науко­во і технічно об­ґрун­то­ваних норм у загальній їх кількості та за масшта­бами перегляду.

Рівень виконання норм виробітку визначається як відношення нормо­ва­ного часу до фактично витраченого щодо окремих робіт робітників ос­нов­ного й допоміжного виробництва.

Аналіз виконання норм виробітку робітниками-відрядниками можна простежити, використовуючи дані табл. 3.34.

Дані табл. 3.35 свідчать, що кількість робітників-відрядників, які не ви­конали норм виробітку, у звітному періоді збільшилась і становить 21,6% [(49+122) : 790 ´ 100] проти 15,2 % [(11+110) : 800 ´ 100] у базовому періоді. Отже, стан виконання норм виробітку на підприємстві погіршав.

 

Таблиця 3.35






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1321; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.007 сек.