Основні поняття щодо оплати праці, які застосовуються

<46 47 484950 51 52 >

%	Фонди	Характеристика фондів
	Фонд оплати праці	Основний економічний показник, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну та додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавчо встановленому порядку до фонду оплати праці не входять, наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога та деякі інші)
	Фонд основної заробітної плати	Заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, включаючи преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу у нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників
	Фонд додаткової заробітної плати	Виплати, пов'язані з різними надбавками та доплатами, які передбачені чинним законодавством (наприклад, персональні надбавки за суміщення професій, за шкідливі умови праці тощо), а також оплата щорічних і додаткових відпусток, передбачених законодавством, і робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків
	Загальний фонд заробітної плати підприємства	Фонд основної заробітної плати та фонд додаткової заробітної плати разом
	Інші заохочувальні та компенсаційні виплати з фонду оплати праці	До них належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам (наприклад, одноразова допомога ветеранам праці, здешевлення вартості харчування працівників тощо), суми матеріальної допомоги

Абсолютна перевитрата (економія) фонду заробітної плати всього персоналу, у тому числі промислово-виробничого, без урахування змін обсягу виробництва продукції не дає можливості оцінити ефективність використання коштів на оплату праці.

Оскільки фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу тісно пов'язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, то визначається відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати ( ) визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та базовим її фондом, скорегованими на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва та продуктивності праці.

При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно до зміни обсягу виробництва продукції. Це заробітна плата робітників за розцінками, премії робітникам та управлінському персоналу за виробничі результати та сума відпускних, що відповідає частці змінної заробітної плати.

Постійна частина не змінюється при збільшенні або зменшенні обсягу виробництва (зарплата робітникам за тарифними ставками, заробітна плата службовцям за окладами, всі види доплат, оплата праці працюючих у житлово-комунальному господарстві, соціальній сфері та відповідна до них сума відпускних):

DФЗП_відн = ФЗП_ф – ФЗП_СК = ФЗП_ф – (ФЗП_ЗМ х Т_з + ФЗП_пост), (3.38)

де DФЗП_відн – відносне відхилення фонду заробітної плати;

ФЗП_ф – фонд заробітної плати фактичний;

ФЗП_СК – фонд заробітної плати базовий, скорегований на фактичний темп зміни обсягу виробництва;

ФЗП_зм та ФЗП_пост – відповідно змінна та постійна сума базового фонду заробітної плати;

Т₃ – темп зростання (зниження) обсягу виробництва.

3. Визначають вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення ФЗП.

В економічній літературі наводяться наступні фактори, що впливають на фонд оплати праці працівників підприємства (рис. 3.14).

При цьому встановлюється частка виплат, зв'язаних не тільки із незабезпеченістю підприємства кадрами необхідних професій і кваліфікаційною підготовкою (доплати за різницю розрядів, робіт), з виконанням працівниками невластивих їм функцій (оплата робітників, притягнутих на будівельні роботи), а й з удосконалюванням організації виробництва і праці: доплати за сумісництво професій, заміщення посад та ін.

Рис. 3.14. Фактори впливу на оплату праці

Особлива увага приділяється виявленню всіх видів невиробничих виплат і втрат, що викликають зростання собівартості продукції. Згідно з даними табл. 3.37 це оплата цілозмінних і внутрішньозмінних простоїв, вимушених прогулів (44 тис. грн., або 6,97%, до суми фонду заробітної плати).

Таблиця 3.37

Аналіз складу та структури
фонду заробітної плати робітників за звітний рік

Показники	Сума, тис. грн.	У відсотках до підсумку
1. Фонд основної зарплати робітників, з нього	500,0	79,24
оплата за розцінками, тарифними ставками і посадовими окладами	456,0	72,27
оплата цілоденних простоїв	44,0	6,97
нагородження за стаж роботи і вислугу років	—	—
2. Фонд додаткової зарплати, у тому числі заохочення	131,0	20,76
за виробничі результати	95,0	15,06
за підсумками роботи за рік	—	—
інші заохочення	36,0	5,7
усього на оплату праці (ряд. 1 + ряд. 2)	631,0	100,0

Оцінку ефективності використання засобів оплати праці проведемо за даними табл. 3.38, де коефіцієнт комплексних результатів господарської діяльності підприємства (Кі) розраховується як добуток коефіцієнтів зростання показників оцінки ефективності господарювання; потім порівнюється з коефіцієнтом зростання середньої заробітної плати одного працюючого (Кд). При значенні оцінки ефективності більше одиниці система вважається ефективною.

Як показують дані табл. 3.38, система використання засобів на оплату праці неефективна, вона не зацікавлює працівників у зростанні матеріало- і фондовіддачі, прискоренні обороту оборотних коштів. Для зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибутку і рентабельності необхідно, щоб збільшення продуктивності праці випереджало збільшення заробітної плати.

Таблиця 3.38

<46 47 484950 51 52 >

Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1962;