Контроль кінцевого використання товарів

Підприємство, яке здійснило відповідну міжнародну передачу товарів та отримало підтвердження про доставку товарів кінцевому споживачу, може вважати таку передачу завершеною “за фактом”.

Проте завершення передачі не є гарантією наступного використання товарів за їх призначенням, яке визначено у відповідних сертифікатах кінцевого споживача. Саме тому законодавством з експортного контролю передбачено, що у разі експорту товарів підприємство-експортер повинно вживати заходів для проведення перевірки кінцевого використання товарів і надавати про це інформацію до Держекспортконтролю, а також сприяти державним органам України у проведенні таких перевірок.

Таким чином, фахівці СВФЕК українського підприємства-експортера повинні з’ясувати з іноземним імпортером та кінцевим споживачем процедури такого контролю під час фактичного використання цих товарів іноземним споживачем. З метою належного виконання вимог державного експортного контролю щодо контролю кінцевого використання товарів, фахівці підрозділу ЕК підприємства та фахівці інших підрозділів підприємства, які задіяні у такому контролі, повинні керуватись вимогами статті 19 та 22 Закону “про експортний контроль”, а також “Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю”, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 р. № 920 та Наказом Держекспортконтролю від 5.10.2009 р. № 86 “Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форми звітів та встановлення строків звітності”, який зареєстрований в Мінюсті України 28.10.2009 р. за № 3994/17010.

Звітування

Завдяки впровадженню системи звітності Держекспортконтроль та інші державні органи мають зворотний зв’язок з підприємствами, які отримали дозвільні документи.

Звітність підприємства до Держекспортконтролю є одним з важливих інструментів системи експортного контролю, тому фахівці підрозділу ЕК та інших підрозділів СВФЕК підприємства повинні на усіх етапах підготовки та здійснення міжнародної передачі товарів вживати заходів щодо отримання необхідної інформації та документів, які для цього потрібні.

Підприємства, що отримали дозвільні документи, подають до Держекспортконтролю звітну інформацію про:

підсумки проведення переговорів, під час яких укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) про експорт товарів, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго;

фактичне використання дозволів на право експорту/імпорту товарів;

підсумки перевірки доставки та кінцевого використання товарів, що експортовані з України.

Наданням звітної інформації СВФЕК підприємства фактично замикає коло кроків, пов’язаних із плануванням міжнародної передачі товарів, її здійсненням, контролем доставки товарів та їх використанням за призначенням. З метою належного виконання вимог державного експортного контролю щодо звітності, фахівці підрозділу ЕК підприємства та фахівці інших підрозділів СВФЕК підприємства, повинні керуватись вимогами статті 19 та 22 Закону “про експортний контроль”, “Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 та “Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86, а також Наказом Держекспортконтролю від 5.10.2009 р. № 86 “Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форми звітів та встановлення строків звітності”, який зареєстрований в Мінюсті України 28.10.2009 р. за № 3994/17010.