Склад, функції та значення крові

· Будь-яке пошкодження, пов’язане з травмою кровоносних судин, супроводжується втратою крові.

· Кров, що витікає з артерій, має яскраво-червоний колір, венозна кров забарвлена в темно-вишневий.

· Кров липка, солоновата на смак, здатна протягом декількох хвилин переходити з рідкого стану в студенеподібний.

· Кров – неоднорідна колоїдно-суспензійна рідина, яка складається із зважених у ній форменних елементів. Якщо помістити декілька її мілілітрів в скляний циліндр та додати речовину, котра перешкоджає зсіданню, то через деякий час чітко визначаються два шари. Верхній шар – прозора, жовтуватого кольору рідина (плазма) та нижній – щільний осад червоного кольору, який складається, в основному, з еритроцитів. На межі між верхнім та нижнім шарами є тонка біляста плівка, що являє собою скупчення лейкоцитів.

· Загальна кількість крові, яка циркулює по кровоносних судинах, залежить від маси тварини. Кров забезпечує життєдіяльність як кожної клітини окремо, так і організму в цілому. Крові притаманні чисельні функції, виконання котрих пов’язано з постійним її рухом по кровоносним судинам – артеріях, капілярах, венах.

· Це транспортна функція крові, суть якої полягає в переносі поживних речовин, газів, продуктів обміну, гормонів, медіаторів, ферментів, електролітів.

· Дихальна функція крові полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та вуглекислого газу від клітин до легень. Все це здійснюється гемоглобіном еритроцитів. У невеликій кількості гази транспортуються кров’ю в стані простого фізичного розчинення і в складі деяких хімічних сполук. Дихальна функція крові забезпечує енергією організм за рахунок окиснювально-відновних процесів, що відбуваються в клітинах.

· Поживна функція крові зв’язана з постачанням клітинам глюкози, жирних кислот, амінокислот, вітамінів, мінеральних речовин та води. Ці речовини беруть участь у внутрішньоклітинних пластичних процесах, тобто використовуються клітинами для відновлення своєї структури. Крім того, вуглеводи, жири і в меншому ступені білки виступають джерелами енергозабезпечення клітини та організму в цілому.

· Видільна функція полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти, креатиніну, тощо), надлишкових кількостей солей та води, а також в постачанні органам виділення (ниркам, кишечнику, легеням та шкірі).

· Функція крові, що забезпечує підтримку водно-сольового балансу в організмі, пов’язана з транскапілярним обміном води та солей. Це сприяє збереженню постійності осмотичного тиску тканинної рідини, що необхідно для нормальної життєдіяльності клітин.

· Терморегуляційна функція крові здійснюється за рахунок фізичних властивостей плазми, яка в основному складається з води. Завдяки високої теплоємності води кров добре зберігає тепло. Фізіологічні механізми регуляції судинного тонусу, забезпечуючи перерозподіл крові в організмі, створюють сприятливі умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).

· Захисна функція крові виконується практично усіма компонентами крові. Форменні елементи, адсорбуючи на своїй поверхні токсичні речовини, знижують їх концентрацію в плазмі. Еозинофіли та базофіли виділяють антитоксичні речовини, які нейтралізують продукти життєдіяльності (токсини) бактерій. Нейтрофіли та моноцити – активні фагоцити, знешкоджують чужорідні клітини. Лімфоцити беруть участь в клітинному та гуморальному імунітеті. Інша захисна властивість крові пов’язана з її здатністю зсідатися, що захищає організм від крововтрати в разі травми. У крові є система фібринолізу; за рахунок її дії тромби, що утворюються, розчинюються і зберігають рідкий стан крові в судинному руслі.

· Регуляторна функція випливає перш за все з її інтегруючої функції по відношенню до організму. Кров транспортує всі гормони безпосередньо від місця їх утворення до місця дії. Вона є переносчиком великої кількості біологічно активних речовин (серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну і т.д.), регулюючих активність органів та систем організму. Кров переносить електроліти, які безпосередньо або рефлекторно (через інтерорецептори) регулюють діяльність центральної нервової системи і різних систем організму. В крові є ферменти, які підвищують діяльність або нейтралізують біологічно активні речовини.