Групи крові, резус-фактор

· Неодноразово здійснювались спроби перелити кров від тварини людині і навпаки, але всі спроби закінчувалися невдачею і хворий, як правило, гинув. Причиною цього є процес склеювання еритроцитів у грудочки з подальшим гемолізом. Явище склеювання еритроцитів носить назву аглютинації. Причина цього явища полягає в наступному: в плазмі крові знаходиться аглютинуюча (склеююча) речовина – аглютинін, а в еритроцитах – аглютинована склеювана речовина – аглютиноген. Аглютинінів у плазмі два види - a і b. Аглютиногенів також два – А і В. Аглютинація відбувається в тому випадку, якщо аглютинін a співпадає з аглютиногеном А, а аглютинін b співпадає з аглютиногеном В.

· Кров людей поділяють на 4 групи:

І (0) – в плазмі містяться аглютиніни a і b, а в еритроцитах аглютиногенів немає;

ІІ (А) - в плазмі містяться аглютинін b, а в еритроцитах аглютиноген А;

ІІІ (В) - в плазмі містяться аглютинін a, а в еритроцитах аглютиноген В;

ІV (АВ) - в плазмі аглютинінів немає, а в еритроцитах містяться аглютиноген А та В;

· Антигени є спадковими, причому А і В домінантні. Виявлено кілька підтипів цих антигенів. Плазма крові новонародженого, як правило ще немає антитіл a і b. Після народження вони поступово з'являються (зростає титр) до того фактору, який був відсутній. Титр аглютинінів досягає максимуму у віці 10-14 років, після чого поступово знижується.

· Резус-фактор

Зсідання крові

· Зсідання крові — важлива захисна реакція організму, яка запобігає крововтратам. Важливу роль у зсіданні крові відіграють тромбоцити. У 1 л крові міститься (180-320) х 10⁹ тромбоцитів. Вони легко руйнуються при пошкодженні кровоносних судин.

· У плазмі крові крові міститься розчинний білок – фібриноген. При ушкоджені судин внаслідок складних фізико-хімічних реакцій він перетворюється на нерозчинний білок фібрин. Нитки фібрину густо перекривають рану, утворюючи сітку. Між ними затримуються клітини крові й щільно закривають рану. Для зсідання крові необхідна наявність у крові багатьох речовин: білків, вітамінів, солей кальцію. Якщо їх немає, зсідання крові не відбувається.

· Процес зсідання крові розділяють на три групи реакцій, або три стадії зсідання крові.

· На першій стадії при порізах відбувається руйнування тромбоцитів з вивільненням із них попередника тромбопластину, який, взаємодіючи з факторами плазми крові, перетворюється в активний тромбопластин. Для утворення активного тромбопластину необхідні іони Са⁺⁺ і деякі інші фактори плазми, зокрема антигемофільний глобулін. У разі нестачі або відсутності антигемофільного глобуліну утворення тромбопластину сповільнюється (знижується зсідання крові), кров не зсідається. Таке захворювання називають гемофілією.

· У другій стадії активний тромбопластин діє на плазмовий фактор зсідання крові протромбін, який в присутності Са⁺⁺ перетворюється на тромбін. Синтез протромбіну потребує вітаміну К.

· Тромбін, діючи на фібриноген, перетворює його на нерозчинний білок – фібрин (третя стадія).

· При деяких захворюваннях (наприклад, атеросклерозі) кров може зсідатися всередині судини й утворювати в ній тромби. Вони можуть призвести до закупорки важливих судин, що дуже небезпечно для життя. В організмі є речовини, що запобігають зсіданню крові й утворенню тромбів (антикоагулянти). До них належить гепарин, який утворюється в печінці й легенях. Він здатний інактивувати тромбін, тобто перетворювати його в неактивний стан. Виділення гепарину регулюється нервовою системою з центром у довгастому мозку.

· В організмі існує третя система, завдяки їй відбувається розчинення тромбу, який повинен бути видаленим, оскільки він заважає загоюванню рани. Це фібринолітична система, основним білком якої є фібринолізин. Він з’являється в плазмі за певних умов та здатний розчиняти утворений тромб.

· У кінцевому рахунку зсідання крові здійснюється в результаті взаємодії факторів зсідання і протизсідання, гармонійна робота цих систем забезпечує нормальне функціонування організму.