Поняття про імунітет

· Імунітет (від латинського immunitas – звільнення від будь-чого) – несприятливість організмом інфекційних хвороб. Відомий імунолог Р.В. Петров визначив суть імунітету, як засіб захисту організму від живих тіл та речовин, що несуть на собі ознаки чужорідної інформації.В даний час діапазон процесів, що визначаються імунітетом, значно поширився.

· Імунітет на сучасному етапі розглядають як біологічне явище, що пов’язано із виявленням та видаленням структур (молекул, клітин, тканин, органів) генетично чужорідного походження та із забезпеченням збереження гомеостазу.

· Система імунітету виступає регулятором гемопоезу, проліферації та репарації тканин, стану судин, в тому числі ендотеліальних клітин, гемостазу та стану ЦНС. Недивлячись на те, що система імунітету знаходиться в субординаційних відносинах з нервовою та ендокринною системами, на них вона має регулюючий вплив.

· Побудована вона за ієрархічним принципом, в ній виділяють центральну(вилочкова залоза – тимус, аналог сумки Фабриціуса у птахів, кістковий мозок) та периферичну ланки (селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики (лімфоглоточне кільце), лімфоїдна тканина кишечнику), аферентні(А-система) і еферентні(Т- і В-системи) механізми.

· Є великий набір гормонів і медіаторів, що забезпечують внутрішньосистемну клітинну кооперацію в імунній відповіді та міжсистемні регуляторні зв’язки (імунної системи з системою гемостазу, сполучною тканиною, нервовою та ендокринною системами та ін.).

· Першочерговим бар’єром для інфекції виступають:

механічні фактори шкіри та слизових – злущування рогового шару шкіри, злущування епітелію, рух війок і секретів, чихання, кашель та ін.;

фізичні фактори захисту – гарячка;

хімічні – соляна кислота, жирні кислоти, ферменти.

Коли інфікуючі агенти долають ці бар’єри в дію вступають природній та адаптивний імунітет.

· Виділяють три етапи становлення імунітету в еволюції:

· Перший– поява клітини і мембранного апарату, що відокремлює її від середовища і забезпечує її обмін речовин і постійність внутрішньоклітинних параметрів. Це в подальшому стало матеріальною базою для видового імунітету.

· Другий етап виникнення системи фагоцитуючих клітин, що беруть участь у формуванні неспецифічного імунітету. Фагоцити та їх гуморальні фактори (комплемент, лізоцим, інтерферон, пропердин) стали компонентами природнього імунного захисту.

· Третій етап виникнення спеціалізованих імуноцитів, лімфоїдної тканини та органів, поява у зв’язку з цим гормонів та медіаторів імунної системи, що визначають клітинно-органні взаємодії.







Дата добавления: 2020-10-25; просмотров: 167; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.019 сек.