Механізми формування імунітету

· Патогенні мікроби проходять через шкіру та слизові оболонки в лімфу, кров, нервову тканину та інші тканини та органи. Для більшості мікробів ці “вхідні ворота” як би закриті. При вивченні механізмів захисту організму від інфекцій ми зустрічаємося з явищами різної біологічної специфічності.

· Організм захищають від мікробів як покривний епітелій, специфічність якого дуже відносна, так і антитіла, специфічність яких перевищує всі відомі в біології явища.

· Поряд з цим існують захисні механізми, специфічність яких відносна (наприклад, фагоцитоз), та різноманітні захисні рефлекси.

· Захисна діяльність тканин, що перешкоджає проникненню мікробів в організм, зумовлена різноманітними механізмами:

1) механічним видаленням мікробів зі шкіри та слизових оболонок;

2) знешкодженням мікробів за допомогою природних (сльози, травні соки) та патологічних (ексудат) рідин організму;

3) фіксацією мікробів в тканинах та знешкодженням їх фагоцитами;

4) знешкодженням мікробів за допомогою специфічних антитіл;

5) виділенням мікробів та їх отрут з організму.

· Особлива роль належить фагоцитозу та системі комплементу. Фагоцитозом з часів І.І. Мечникова називають поглинання чужорідних частинок, чи то мікроорганізм, чи то частинки колоїдного золота або мертві часточки самого тіла.

· Здійснюють фагоцитування дві популяції клітин – циркулюючі в крові гранулоцити (мікрофагоцити) та тканинні макрофаги.

· Не дивлячись на специфічність самого фагоцитарного акту, фагоцити, головним чином макрофаги, приймають участь в підготовці антигенів та переробці їх в імуногенну форму. Крім того, вони беруть участь у кооперації Т- та В-лімфоцитів, яка необхідна для ініціювання імунної відповіді. Таким чином, фагоцити приймають участь у специфічних формах реагування на чужорідні субстанції.

· Система комплементу також бере участь у специфічних реакціях. Один з компонентів комплементу приєднується до молекул антитіл та забезпечує лізис клітин, що містять антигени, проти яких ці антитіла вироблені.

· Але вироблення комплементу не є реакцією у відповідь на введення антигену.

· Функція імунної системи полягає у розпізнанні генетично чужорідних субстанцій (антигенів) та специфічному реагуванні на них. Основна її мета – специфічна блокада, нейтралізація, руйнування або елімінація саме тих субстанцій, які стимулювали імунну відповідь. На антиген А виробляються антитіла анти-А, які більше ні з яким антигеном не взаємодіють, на антиген В – не менш специфічні антитіла анти-В.