Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого й кредитного обігу

Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи. . Типи грошових систем класифікуються:

1) як елемент господарського механізму:

- грошова система ринкового зразка (при цьому регулювання грошового обігу
проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку і
структуру грошової маси);

- грошова система неринкового зразка (характеризується наявністю
обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обігу
здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового і
безготівкового грошового обігу, заборона певних грошових операцій, проведення
контролю за грошовими операціями суб'єктами економічних відносин, лімітування
кредитів та ін.);

2) відповідно до механізму регулювання валютних відносим:

- грошова система відкритого типу (відсутні обмеження на проведення
валютних операцій юридичними та фізичними особами. Національна економіка
органічно включена у світову);

- грошова система закритого типу (передбачає використання валютних
обмежень. Національна грошова система ізольована від світової).

3) відповідно до загальних законів функціонування грошей:

- саморегулююча грошова система (характерна дія механізму стихійного
регулювання грошового обігу. Саморегульованими були системи металевого обігу);

- регульована грошова система (порядок регулювання грошового обігу є
окремим елементом грошової системи).

Еволюція грошових системхарактеризується виникненням і розвитком таких систем, як: металевого, паперово-грошового та кредитного обігу.

Історично система металевого обігу реалізувалась у формі біметалізму та монометалізму. При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами - золотом і сріблом. Відповідно до принципів регулювання співвідношення між золотими і срібними монетами виділяються три різновиди біметалізму:

•система паралельної валюти, за якої співвідношення між золотими і срі­бними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;

•система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;

•система "кульгаючої" валюти, за якої один із видів монет карбується у
закритому порядку.

Монометалізм - це грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є:

•золотомонетний стандарт (передбачав безпосередній обіг золотих мо­нет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото);

•золотозлитковий стандарт (згідно з яким монети в обіг не випускались,
але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки);

•золотодевізний стандарт (за якого національні грошові одиниці обміню­
валися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

Отже, система металевого обігу - це обіг металевих грошових знаків (монет).

Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах: 1) випуск казначейських білетів; 2) покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії. Регулювання грошового обігу проводиться здійсненням заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Система кредитного обігу- це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту. Органом регулювання грошового обігу є банківська система.

3.3. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи

Регулювання грошового обігу- сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу; є складовою частиною грошово-кредитної політики держави.

Визначальна роль у здійсненні всього комплексу заходів держави у сфері грошового обігу та кредитних відносин належить її центральному банку.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти:

1) прямі (механізми готівкової емісії; встановлення межі кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі на вартість кредитних ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження споживчого кредиту);

2)опосередковані (здійснення операцій на відкритому ринку; регулювання норм банківських резервів; регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються центральним банком).

Операції на відкритому ринку- гнучкий валютно-платіжний інструмент, який виявляється у продажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на відкритому ринку в комерційних банків, а також застосовується для проведення експансивної (купівля цінних паперів) чи рестрикційної (продаж цінних паперів) грошово-кредитної політики.

Політика облікової ставки-виявляється в змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.

Політика мінімальних резервів - найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання; виявляється в маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані зберігати на рахунках у центральному банку; застосовується як засіб швидкого стиснення чи розширення кредитної маси у системі.

3.4. Грошово-кредитна політика центрального банку: