Державного регулювання ринкової економіки. Сеньйораж і монетизація бюджетного дефіциту
Фіскально-бюджетнаполітика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.
Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:
1.Вплив на стан господарської кон'юнктури.
2.Перерозподіл національного доходу.
3.Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.
Дискреційна та недискреційна фіскально-бюджетна політика - це
Основні її типи.
Дискреційна фіскально-бюджетна політика -політика, при якій уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання. Основні засоби-зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов'язаних з витратами; зміна програм "трансфертного типу" (перерозподільчих); циклічні зміни рівня податкових ставок.
Недискреційна фіскально-бюджетна політика -це пасивна політика, пов'язана з автоматичною зміною в рівнях державних витрат і податків.
У сфері державного регулювання ринкової економіки є необхідність застосування цілісної внутрішньозбалансованої системи заходів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики. Заходи грошової стабілізації не можуть бути ефективними при перевищенні допустимого (більше 3-4 % ВВП) дефіциту державного бюджету та від'ємного сальдо платіжного балансу.
Дефіцит державногобюджету - це перевищення видатків бюджету над його доходами.
Дефіцит державного бюджету є основною причиною інфляції. Однак дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВНП. У протилежному випадку він негативно відображається на формуванні грошової, кредитної систем і всієї економіки в цілому Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: збільшення кількості грошей (емісія); збільшення випуску облігацій Міністерства фінансів (казначейства); скорочення валютних резервів центрального банку; позики у зовнішніх кредиторів.
Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.
Покупцями облігацій Міністерства фінансів (казначейства) можуть бути: центральний банк; комерційні банки; домашні господарства; іноземці (як приватний, так і суспільний сектори),
Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань називається; монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація дефіциту державною бюджету призводить до інфляції. У країнах з високою інфляцією населення, я, правило, не купує нових державних боргових зобов'язань, валютні резерві центрального банку вичерпані, тому держава фінансує бюджетний дефіцит емісією
3.6. Суть, причини та наслідки інфляції
Інфляція- знецінення грошей, яке проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою матеріальними цінностями.
Основними формами вияву інфляції є:
- знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, тобто падіння
купівельної спроможності грошової одиниці;
- поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на
ринках інших країн і світовому ринку в цілому;
- знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;
- зниження валютного курсу національних грошей.
Серед причин інфляції можна виділити такі:
- зовнішні (зростання цін на світових ринках; скорочення надходжень від
зовнішньої торгівлі; від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу);
- внутрішні (деформація економіки; монополія держави на грошову емісію;
монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ринках; монополія
профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати праці; непомірне
високі податки або процентні ставки за кредит).
Інфляція класифікується на такі види:
1) залежно від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів:
-помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на
рік);
- галопуюча інфляція (від 10 % до 200 % на рік);
- гіперінфляція (до 1000 % на рік і більше);
2) залежно від зростання цін за товарними групами:
- збалансована інфляція-визначається пропорційною зміною цін на різні товари;
- незбалансована інфляція-визначає зміну цін різних товарів стосовно один
до одного в різних пропорціях;
3) залежно від ступеня передбачення:
- очікувана інфляція- прогнозоване зростання цін;
- неочікувана інфляція- непрогнозоване ростання цін
- 4) залежно від розповсюдження інфляційних процесів:
-локальна інфляція-має місце в рамках окремих країн;
-світова інфляція-охоплює групу країн або цілі регіони.
Для країн, які залежать від зовнішньої торгівлі, існує загроза імпортованої інфляції. Вона виникає в разі підвищення цін на імпортовані товари за умови твердого валютного курсу.
Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).
Кількісну оцінку інфляційних процесів дають показники інфляції. Найбільш широко використовуваним показником інфляції є індекс зростання цін, в тому числі індекси споживчих цін та індекси цін виробників.
Інфляція має цілий ряд наслідків.
1. Зниження життєвого рівня населення у формах:
а) зниження реальної вартості особистих заощаджень;
б) скорочення поточних реальних доходів.
При цьому поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умови індексації, оскільки проти інфляційні компенсації відстають від темпу зростання цін (при гіперінфляції важко передбачити рівень зростання цін) і не покривають скорочення доходів населення.
2. Ефект інфляційного оподаткування (зниження реальної вартості накопичених
грошей).
Падіння виробництва як результат зниження стимулів до праці та розширення виробництва.
Некерована інфляція порушує управління економікою в цілому.Серед проти інфляційних заходів можна виділити такі:
•грошові обмеження, обмеження доходів населення через заморожування
заробітної плати;
•вирішення проблем дефіциту державного бюджету. Дефіцит державного
бюджету повинен покриватися не додатковою емісією грошей, а державними
позиками, які можна буде погасити;
•реформи оподаткування, скорочення податкових ставок;
•структурна перебудова і конверсія військового виробництва;
•регулювання валютного курсу;
•приватизація;
•засоби збільшення норм заощаджень та зменшення їх ліквідності;
•скорочення платоспроможного попиту в результаті проведення грошової
реформи;
•підвищення процентних ставок за кредит;
заморожування підвищення цін, коли спостерігається ріст попиту на ринку
споживчих товарів і коли маса цих товарів не може збільшуватися
3.7. Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ
Грошові реформи- це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи.
Головною функцією грошової реформи є стабілізація грошового обігу.
Грошові реформи у вузькому розумінні поділяються на такі типи:
Грошові реформи формального типу зводяться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням функціонуючої.
Грошові реформи з деномінацією грошового обігу. Головною метою є заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін.
Грошові реформи, конфіскаційного типу (з деномінацією грошового обігу або без нього). Під час її проведення використовують диференційовану шкалу обміну старих грошей на нові.
Грошові реформи у широкому розумінні передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Проведення структурної грошової реформи у широкому розумінні цього поняття передбачає також перехід від грошей адміністративно-командної економіки до грошей ринкової економіки.
Грошові реформи у широкому розумінні, у зв'язку з масштабністю й різноплановістю структурних змін та інституцій них перетворень, є тривалими у часовому вимірюванні. Вони проводяться, як правило, декілька років.
Теми рефератів
1.Грошова система економіки ринкового типу.
2.Грошова система та її елементи в Україні.
3.Грошово-кредитна політика України.
4.Процес створення грошової системи в Україні. Методи проведення грошової
реформи в Україні.
5.Суть інфляції та чинники, що впливають на ЇЇ розвиток.
6.Особливості інфляційного процесу в Україні
7.Суть терміну "сталість грошей" та аналіз умов забезпечення механізму
сталості грошової одиниці на прикладі економічної ситуації в Україні.
8- Інфляція та безробіття. Крива Філіпса.
9. Грошовий ринок та інфляція.
10. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту. Монетизація валового
внутрішнього продукту.
Запитання для самоконтролю
1 У чому суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі?
2.Які основні типи грошових систем ви знаєте?
3.Які особливості процесу запровадження національної валюти України?
4.Місце і роль центрального банку в державному регулюванні грошової сфери.
5.У чому суть грошово-кредитної політики?
6- Розкрийте зміст стратегічних, проміжних і тактичних цілей грошово-кредитної політики.
7.У чому полягає зміст операцій на відкритому ринку?
8.Як здійснюється регулювання грошової сфери за допомогою зміни
обов'язкових резервів?
9.Як впливає облікова політика на грошову сферу?
10.Які основні джерела покриття дефіциту державного бюджету?
11.Сеньйораж і монетизація дефіциту державного бюджету.
12.Поясніть суть інфляції і проаналізуйте форми її вияву та основні причини
виникнення.
13.Назвіть основні типи інфляції.
14.У чому проявляється вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий
рівень?
15.У чому полягає зміст і функції грошових реформ?
16.Які особливості грошових реформ у вузькому і широкому розумінні цього
поняття?
Тести
1. Основні елементи грошової системи такі:
а) грошова база;
б) валютний курс;
в) грошова одиниця;
г) види готівкових грошових знаків;
д) міра вартості.
2. Які з зазначених економічних інститутів не є обов'язковими елементами
грошової системи сучасної ринкової економіки:
а) фінансові установи;
б) порядок обміну національної валюти на іноземну;
в) умови безготівкового грошового обігу;
г) форми грошей;
д) умови обміну грошей на золото?
З- Встановлена державою форма організації грошового обігу в країні: а) емісійна система; 6} форма грошей; в) грошова система;
г) грошова одиниця;
д) монометалізм,
4. Законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу, що закріплюється
за певною грошовою одиницею:
а) монометалізм; 6} масштаб цін;
в) біметалізм;
г) валюта;
д) монета.
5. Грошова система, за якої національна грошова одиниця обмінюється на
іноземну валюту, розмінну на золото:
а) система паралельної валюти;
б) система подвійної валюти;
в) система кульгаючої валюти;
г) золотомонетний стандарт;
д) золотозлитковий стандарт;
е)золотодевізний стандарт.
6. Інструменти прямого впливу держави на параметри грошового обігу:
а) операції на відкритому ринку;
б) готівкова емісія;
в) норма банківських резервів;
г) облікова ставка;
д) встановлення лімітів кредиту ЦБ.
7. Цілі грошово-кредитної політики ЦБ класифікують на:
а) формальні;
6} проміжні;
в) тактичні;
г) неформальні;
д) стратегічні.
8. Стратегічні цілі ГКП:
а) регулювання грошової маси;
б) пожвавлення або стримування ринової кон'юнктури;
в) забезпечення оптимального рівня зайнятості;
г) зміна процентної ставки;
д) збалансування економічного розвитку;
е) стримування інфляції.
9. Суб'єкти ҐКП:
а) комерційні банки;
б) де ржава;
в) кредитні спілки;
ґ) банківська система;
д) урядові структури;
е) МВФ.
10. Основні функції фіскально-бюджетної політики:
а) забезпечення сталості грошового обігу;
б) забезпечення грошима сфери обігу;
в) перерозподіл національного доходу;
г) стримування інфляції;
д) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних програм;
е) боротьба з інфляцією.
11. Стагфляція:
а) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту;
6} визначається пропорційною зміною цін на різні товари;
в} супроводжується одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття;
г) викликана підвищенням цін під впливом сукупної пропозиції;
д) характеризується повільним зростанням цін (до 10% нарік).
12. При зниженні темпу інфляції до 5 % в місяць, інфляція стане:
а) помірною;
б) галопуючою;
в) гіперінфляцією.
13. Падіння темпів інфляції призводить до зниження цін:
а) так;
б) ні;
в) ці процеси не пов'язані між собою.
14. Головна функція грошової реформи:
а) впровадження нового зразка купюри;
б) заміна масштабу цін;
в) конфіскація грошей у населення;
г) стабілізація грошового обігу;
д) обмін зношених грошових купюр.
15. Механізм грошово-кредитного регулювання схематично можна відобразити
так:
а) ЦБ > МВ > М5;
б) уряд > трансфертні виплати > заощадження > інвестиції;
в) уряд > ЦБ > НД;
г) ЦБ > інвестиції> НД.
16. Головна функція НБУ:
а) проведення ГКП;
б) забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
в) монопольне здійснення емісії національної валюти;
г) кредитор останньої інстанції для банків;
д) здійснення банківського регулювання та нагляду.
17. Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики
НБУ є регулювання обсягу грошової маси через:
а) процентну політику;
б) рефінансування комерційних банків;
в) управління золотовалютними резервами;
г) операції з цінними паперами на відкритому ринку;
д) регулювання імпорту та експорту капіталу.
18. Безпосередній вплив на пропозицію грошей мають;
а)ЦБ;
б) комерційні банки;
в) уряд;
г) клієнти банків.
19. Який зв'язок між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей в обігу:
а) прямий;
6} обернений;
в) зв'язок відсутній.
20. Які операції необхідно проводити ЦБ, якщо потрібно збільшити грошову
масу в обігу:
а) продавати державні цінні папери;
б) купувати державні цінні папери;
в) підвищити норму обов'язкових резервів;
г) знизити норму обов'язкових резервів;
д) підвищити облікову ставку;
є) знизити облікову ставку?
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2986;