Суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання


Грошово-кредитна політика- це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава.

Розробка та реалізація грошово-кредитної політики - це основна функція центрального банку.

Основними типами грошово-кредитної політики є:

1)політика грошово-кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей") (весь
інструментарій грошово-кредитної політики підпорядковується згідно з динамікою
економічного циклу, стисненню обсягів грошової та кредитної емісії);

2)політика грошово-кредитної експансії (політика "дешевих грошей")
(забезпечення доступності для суб'єктів економічної діяльності грошових і кредитних
ресурсів).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

- стратегічні- можуть бути кінцеві цілі загальноекономічної політики держави;

- проміжні- досягнення такого стану деякими економічними змінними, який
сприятиме досягненню стратегічних цілей;

-тактичні- мають короткостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

Суб'єктами грошово-кредитної політики є;банківська система -центральний банк і комерційні банки; урядові структури - Міністерство фінансів чи казначейство, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів, а також інші установи.

Для грошово-кредитного регулювання центральний банк використовує такі інструменти грошово-кредитної політики:

здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні
папери;

регулювання резервної норми комерційних банків;

•зміна норми банківського відсотка.

Операції на відкритому ринку - це здійснення купівлі та продажу уповноваженими установами держави її цінних паперів.

Коли центральний банк купує цінні папери, що перебувають у володінні комерційних банків, він здійснює таким способом додаткову грошову емісію. При цьому, у зв'язку із зростанням резервів, збільшується кредитний потенціал комерційних банків.

Обов'язкові резерви-це частина (норма у відсотках) банківських депозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка, згідно з чинним законодавством або із встановленими нормативними актами, має зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів у центральному банку.

Змінюючи норму обов'язкового резерву, центральний банк безпосередньо впливає на пропозицію грошей та банківського кредиту. Якщо зменшується норма обов'язкових резервів, комерційні банки мають можливість збільшити ліквідність своїх активів і вдатися через кредитування до емісії нових грошей. Коли норма резерву підвищується, то грошова маса в обігу зменшується.

Облікова ставка відсотка формується на базі надання центральними банками позик комерційним банкам. Такий кредит надається банкам, що зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами, як правило, на короткий термін і під заставу державних цінних паперів.

Коли комерційний банк бере в центральному банку позику, він збільшує на таку суму вільні резерви і кредитний потенціал. Це надає банкові-позичальнику можливість видавати додаткові кредити населенню та юридичним особам.

Облікова ставка відіграє опосередковану функцію - визначає комерційним банкам вартість кредитів центрального банку. Якщо облікова ставка відсотка знижується, то в комерційного банку виникає зацікавленість в отриманні додаткових сум таких кредитів, і навпаки. Відповідно через зміну облікової ставки збільшується або зменшується на грошовому ринку пропозиція кредитних ресурсів

 

3.5. Фіскально-бюджетна й грошово-кредитна політика в системі



Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1764;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.007 сек.