Обґрунтування доцільності інвестицій

План лекції:

1. Поняття про доцільність інвестиційної діяльності

2. Основні показники оцінювання економічної ефективності

3. Поняття про концепцію зміни грошей у часі

4. Статичні й динамічні методи оцінювання, їх переваги та недоліки, порядок розрахунку

5. Поняття ануїтету при здійсненні інвестиційної діяльності.

Ключові слова:

Доцільність інвестицій, економічна ефективність, економічний ефект, дисконтування, норма дисконту, майбутня вартість грошей, теперішня вартість грошей, чистий дисконтований доход, дисконтований строк окупності, внутрішня норма рентабельності, індекс доходності.

Оцінка доцільності інвестицій — це прийняття рішення про те, варто чи не варто вкладати гроші у той або інший проект.

Інвестиції, що плануються, реалізуються та вже здійснені, набувають форми інвестиційних проектів. Однак, проекти потрібно підібрати, розраху­вати, виконати, а головне - оцінити їх ефективність на підставі порівняння витрат на проект та результатів його реалізації.

Оцінка доцільності інвестицій вимагає здійснення різного роду фінансово-економічних розрахунків, пов'язаних з потоками грошових коштів у різні проміжки часу. Ключову роль у цих розрахунках відіграє оцінка зміни грошей у часі. Концепція такої оцінки базується на тому, що вартість грошей протя­гом часу змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, в якості якої зазвичай виступає норма позичкового капіталу (або відсотку).

Вихідним положенням при розгляді особливостей застосування концеп­ції зміни вартості грошей у часі в інвестиційному аналізі є розуміння суті поняття "інвестиції" з позицій фінансової теорії, а саме: "обмін певної сьо­годнішньої вартості придбання фінансових чи реальних активів на можливо невизначену майбутню вартість". Тим самим майбутня вартість, на яку очі­кує інвестор має компенсувати йому відмову від поточного споживання від­повідної сьогоднішньої вартості.

Враховуючи, що інвестування являє собою тривалий процес, в інвести­ційній практиці часто приходиться порівнювати вартість грошей на початку їх інвестування з вартістю грошей при їх поверненні у вигляді майбутнього прибутку, амортизації, грошового потоку тощо. Тому приймаючи рішення про інвестування слід враховувати:

- інфляцію;

- ризик, невизначеність;

- схильність до ліквідності;

- можливість альтернативного використання коштів.

Отже, одна й та сама сума коштів має різну цінність у часі по відношенню до моменту їх використання.

Уявимо будь-який інвестиційний проект як певний "чорний ящик", що яв­ляє собою систему і перетворює вхідні ресурси на вихідний продукт протягом певного часу. Від моменту освоєння ресурсів до початку експлуатації ство­реного об'єкту проходить певний час, який необхідний для перетворення ре­сурсів у кінцевий результат проекту (продукція чи послуга). І тому важливим фактором, що обмежує інвестиційну діяльність є фактор часу: між рішенням про інвестування коштів та матеріалізованими в продукції чи послугах резуль­татами в межах життєвого циклу проекту існує певний час, врахування якого є одним з важливіших методичних прийомів прийняття інвестиційних рішень та базується на фундаментальних поняттях теорії цінності грошей у часі.

Загальною методологічною основою прийняття інвестиційних рішень є еко­номічна теорія, мікроекономіка, макроекономіка та системний аналіз. В їх меж­ах сформувалися та широко використовуються основні та важливі для інвесту­вання поняття: майбутня вартість, теперішня вартість, альтернативна вартість.

В практиці інвестування необхідно порівнювати суму грошей, що вкла­даються в проект, із сумою, яку інвестор сподівається отримати після завер­шення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою, яка буде одержана, використовують поняття май­бутня та теперішня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей — це та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час вкладені сьогодні під відповідний відсоток кошти.

Розрахунок майбутньої вартості грошей пов'язаний із застосуванням кон­цепції компаундування, тобто компаундуванням або нарощуванням почат­кової суми. Нарощування передбачає збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до суми нарахованих на неї процентних платежів за від­повідний період часу.

Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів:

,

де: FV – майбутня вартість (сума)

PV – теперішня вартість (сума)

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

Коефіцієнт дисконтування:

,

де t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

Таким чином, відсотки за складним нарахуванням - це сума доходу, яку отримає інвестор у результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить доход.

Як правило, у процесі аналізу короткострокових інвестиційних операцій, для дисконтування і нарощення використовують прості схеми нарахування відсот­ків.

Процентна ставка використовується не тільки як інструмент нарощуван­ня вартості грошових коштів, але і як норма дохідності інвестиційних опе­рацій. Дисконтування означає перерахунок вигод і витрат для кожного розрахун­кового періоду за допомогою норми (ставки) дисконту. При дисконтуванні за допомогою приведеної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних у різні періоди часу.

Норма дисконту - це процентна ставка, яка застосовується до грошових сум, які інвестор планує отримати в майбутньому, для того, щоб визначити розмір інвестицій сьогодні.

Результат порівняння двох проектів з різним розподілом витрат і вигод у часі може істотно залежати від норми дисконту. Питання визначення величи­ни норми дисконту досить суттєве.

У стабільній ринковій економіці величина норми дисконту стосовно влас­ного капіталу визначається з відсотків за депозитом з урахуванням інфляції та ризиків проекту. Якщо норма дисконту буде нижчою депозитного про­цента, інвестори вкладатимуть гроші в банк. Якщо норма дисконту істотно перевищуватиме депозитний банківський процент (з урахуванням інфляції та інвестиційних ризиків), виникне підвищений попит на гроші, а отже, під­вищиться банківський процент.

Норма дисконту стосовно позикового капіталу являє собою відповідну процентну ставку, яка визначається умовами процентних виплат і погашення позик.

При визначенні дисконтних ставок враховують такі принципи:

- з двох майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку матиме те, що на­дійде пізніше;

- чим нижчий визначений рівень ризику, тим нижчою повинна бути ставка дисконту;

- якщо загальні процентні ставки на ринку зростають, зростають і дисконт­ні ставки.

Для одержання коректних результатів при проведенні розрахунків критеріїв ефективності інвестиційних проектів необхідно дотримуватися таких умов:

1. Початковий розрахунковий період проекту має бути чітко позначений як ну­льовий або як перший. Якщо передбачаються значні інвестиції у початковому розрахунковому періоді, часто застосовується система з нульовим періодом, що власне і випливає з розуміння інвестицій з позицій фінансової теорії.

2. Вибір моменту часу для дисконтування грошових потоків має бути узго­джений до початку розрахункового періоду для всіх витрат даного періоду.

Норма дисконту може зменшитись, якщо існує перспектива ділового під­йому, зниження інфляції та процентних ставок. Якщо зменшується дисконт, то зростає теперішня вартість майбутніх доходів.

Розрахунок майбутньої та теперішньої вартості грошей можна здійснити за допомогою звичайного або фінансового калькулятора, а також фінансових таблиць. У фінансових таблицях по горизонталі вказані ставки процентів, а по вертикалі - номер періоду. На перетині значень знаходиться величина від­повідного коефіцієнту компаундування або дисконтування.

Таким чином, будь-яку суму грошей можна розглядати як майбутню або теперішню вартість грошей. При цьому вартість грошей у майбутньо­му арифметично завжди більша. Визначення теперішньої вартості грошей є важливим для прийняття рішення щодо вибору альтернативних варіантів інвестиційних проектів.