Метод визначення рентабельності інвестицій (RОІ):

У цьому випадку, якщо період розрахунку дорівнює одному року, при роз­рахунку коефіцієнту використовується річна величина прибутку (за балан­сом) та середньорічна сума активів. Для розрахунку за певний період: місяць, квартал або півріччя, сума прибутку множиться відповідно на 12, 4 та 2. При цьому використовується середня за період величина сумарних активів.

Цей показник вказує, скільки грошових одиниць потрібно підприємству для отримання однієї грошової одиниці прибутку. Вважається, що цей показ­ник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності:

,

де - обсяг прибутку після оподаткування;

- загальний обсяг інвестицій.

У цьому випадку під обсягом інвестицій розуміються не тільки витрати на капіталовкладення, але й вкладення в обіговий капітал.

3. Метод визначення розрахункової норми прибутку (AROR):

Цей показник характеризує доходність проекту як відношення між середньорічними надходженнями від його реалізації та величиною початкових ін­вестицій.

Визначення цього показника подібне до середньої ставки доходу, за тим виключенням, що до уваги приймається балансовий прибуток, а не сукупний доход (як у ССД).

,

де - початкові інвестиції;

- чистий грошовий потік періоду t (місяць);

N - тривалість проекту (років);

n - тривалість проекту (місяців).

Динамічні методи оцінки інвестицій:

1. Чистий приведений доход (ЧТВ, NPV) по інвестиційному проекту розраховується за формулою (при умові здійснення інвестиційних витрат одночасно) :

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

2. Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку / внутрішньої норми доходу / внутрішньої ставки доходу/прибутку (IRR)

Ця методика по суті є визначенням міри прибутковості проекту. Це така ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює по­чатковим інвестиціям. Тобто - це дисконтна ставка, за якої NPV=0. Ставка, нижче якої проекти відхиляються, називається граничною ставкою, край­ньою або необхідною. Фірми розраховують свої граничні ставки, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту. Потім прогнозують май­бутні грошові потоки і розраховують IRR. Якщо ІRR вище граничної ставки, проект рекомендується до реалізації. Отже, ІRR визначається як дисконтна ставка r, яка прирівнює теперішню вартість очікуваних грошових надход­жень по проекту та теперішню вартість очікуваних необхідних витрат.

= 0,

тобто ІRR являє собою таку ставку дисконту, за якої NРV = 0.

3. Увипадку, якщо інвестиційні витрати здійснюються в декількаетапів, чистий приведений доход (NPV) по інвестиційному проекту розраховується за формулою:

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

5. Дисконтований строк окупності проекту(при умові здійснення інвестиційних витрат в єдиний момент часу) :

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

6. Індекс (коефіцієнт) доходностідозволяє також виявити співвідношення між обсягом інвестиційних витрат з чистим грошовим потоком по проекту, і при одночасних витратах розраховується за формулою:

За окремими видами проектів надходження можуть здійснюватися через рівні проміжки часу та в однакових обсягах, тобто можуть бути ануїтетом.

Потік платежів, всі елементи якого розподілені в часі так, що інтервали між будь-якими двома послідовними платежами постійні, називають фінан­совою рентою чи ануїтетом .

Теоретично, залежно від умов формування, можуть бути отримані дуже різноманітні види ануїтетів: із платежами рівної або довільної величини; зі здійсненням виплат на початку, у середині чи кінці періоду та ін.

У фінансовій практиці часто зустрічаються так звані прості чи звичайні ануїтети, що припускають одержання або виплату однакових за величиною сум протягом усього терміну операції на­прикінці кожного періоду (року, півріччя, кварталу, місяця тощо).

Виплати за облігаціями з фіксованою ставкою купону, банківськими кре­дитами, довгостроковій оренді, страховим полісам, формування різних фон­дів - усе це далеко неповний перелік операцій, грошові потоки яких, явля­ють собою звичайні ануїтети.

Відповідно до визначення, простий ануїтет має дві важливі властивості:

- усі його елементи рівні між собою;

- відрізки часу між виплатою/одержанням сум однакові, тобто, на відміну від разових платежів, для кількісного аналізу ануїтетів нам знадобляться усі виділені раніше характеристики грошових потоків.

Найчастіше використання ануїтету застосовується при розрахунках з банком або оцінки ефективності операцій з цінними паперами. Зокрема, ви­користання ануїтету здійснюється для визначення накопиченої на депозиті за весь період депозитної угоди суми, якщо буде здійснюватися збільшення депозиту через рівні проміжки часу на одну й ту саму суму. У цьому випадку визначається майбутня вартість ануїтету.

Майбутня вартість звичайного ануїтету являє собою суму всіх плате­жів, що її складає з нарахованими відсотками на кінець терміну проведення операції.

Відповідно до визначення, простий ануїтет має дві важливі властивості:

- усі його n- елементи рівні між собою:

CF₁ = CF₂ =… = CF_n = CF = A

-відрізки часу між виплатою/одержанням сумCFоднакові, тобто

t_n – t _n-1 = t₂ –t_1.

На відміну від разових платежів, для кількісного аналізу ануїтетів нам знадобляться усі виділені раніше характеристики грошових потоків: FV, PV, CF, r, t, n.

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає економічна сутність концепції вартості грошей у часі?

2. Який економічний зміст альтернативної вартості?

3. Як змінюється майбутня вартість грошей при збільшенні тривалості ін­вестування?

4. Яка вартість грошей є реальною: майбутня чи теперішня?

5. Який грошовий потік називається ануїтетом?

6. Що дає можливість визначити розрахунок теперішньої та майбутньої вартості ануїтету? У яких випадках їх доцільно використовувати? Наведіть приклади.

7. Поясніть особливості застосування схем пренумерандо та постнумерандо.

8. В чому полягає основна схема оцінки ефективності інвестицій без ураху­вання та з урахуванням зміни вартості грошей у часі?

9. Що означає результат застосування методу NРV?

10. Як змінюється значення чистої теперішньої вартості при збільшенні став­ки дисконту?

11. Поясніть графічно сутність методу внутрішньої норми рентабельності проекту.

12. Яким методом слід скористатися при порівнянні оцінки ефективності ін­вестицій у проекти, коли важко або неможливо оцінити грошові потоки від їх освоєння?

Література: [3], [4], [16], [17], [18], [19], [18], [20], [21], [25], [26], [32], [33], [34], [35].